Мовна спорідненість і пропаганда
Питання мовної спорідненості дуже часто має не тільки філологічне, але і політичне значення. Окремішність мови ще з доби романтизму вважається важливим маркером окремішності народу, а близькоспоріднені мови натякають на близькість народів.
У Російській імперії українська мова спочатку вважалася «наречием» російської, згодом окремішність української почали визнавати, але всіляко наголошували на «братніх» і «триєдиних» зв’язках української, білоруської та російської, що нібито утворилися з однієї мовної єдності. Саме на цій гіпотезі будувалася і досі будується імперська російська пропаганда.
Український емансипативний рух навпаки прагнув якомога рішуче порвати всі зв’язки з Москвою, зокрема, підважуючи концепт триєдиної східнослов’янської мовної єдності. Юрій Шевельов науково і доказово спростував цю концепцію. Але дехто ішов ще далі. Наприклад, Степан Смаль-Стоцький припускав, буцім українська ближча до сербської, ніж до російської.
Якщо відмежуватися від політичного контексту, то питання мовної спорідненості, справді, складне і багатовимірне. Усталена класифікація мовних сімей робить акцент на історичних фонетичних змінах. Однак існують також інші важливі фактори, зокрема, лексика.
Саме спираючись на лексику, американський лінгвіст Моріс Сводеш, розробив свій інструмент аналізу мовної спорідненості. Він вибрав 200 найуживаніших слів, зіставляючи які можна перевірити спорідненість мов (список змінювався від 207 до 100 слів).
За допомогою списку Сводеша можна перевірити, чи справді українська така близька до російської та білоруської, як це намагається довести російська пропаганда. Чи, може, нам ближчі інші слов’янські мови?
Давайте порівняємо найповніший список Сводеша (207 слів) у шести мовах: українській, білоруській, російській, польській, словацькій та сербській – це три східнослов’янські мови, дві сусідні з українською західнослов’янські і одна південнослов’янська (яку Смаль-Стоцький вважав близькою до української).
Ось список слів: I, you (singular), he, we, you (plural), they, this, that, here, there, who, what, where, when, how, not, all, many, some, few, other, one, two, three, four, five, big, long, wide, thick, heavy, small, short, narrow, thin, woman, man (adult male), man (human being), child, wife, husband, mother, father, animal, fish, bird, dog, louse, snake, worm, tree, forest, stick, fruit, seed, leaf, root, bark (of a tree), flower, grass, rope, skin, meat, blood, bone, fat (noun), egg, horn, tail, feather, hair, head, ear, eye, nose, mouth, tooth, tongue (organ), fingernail, foot, leg, knee, hand, wing, belly, guts, neck, back, breast, heart, liver, to drink, to eat, to bite, to suck, to spit, to vomit, to blow, to breathe, to laugh, to see, to hear, to know, to think, to smell, to fear, to sleep, to live, to die, to kill, to fight, to hunt, to hit, to cut, to split, to stab, to scratch, to dig, to swim, to fly, to walk, to come, to lie (as in a bed), to sit, to stand, to turn (intransitive), to fall, to give, to hold, to squeeze, to rub, to wash, to wipe, to pull, to push, to throw, to tie, to sew, to count, to say, to sing, to play, to float, to flow, to freeze, to swell, sun, moon, star, water, rain, river, lake, sea, salt, stone, sand, dust, earth, cloud, fog, sky, wind, snow, ice, smoke, fire, ash, to burn, road, mountain, red, green, yellow, white, black, night, day, year, warm, cold, full, new, old, good, bad, rotten, dirty, straight, round, sharp (as a knife), dull (as a knife), smooth, wet, dry, correct, near, far, right, left, at, in, with, and, if, because, name.
Це поширені іменники (частини тіла, назви тварин та їжі), числівники (від одного до п’яти), прикметники (кольори та ін.), дієслова (пов’язані з діями організму), найуживаніші службові частини мови (займенники, сполучники).
Під час зіставлення спорідненими вважалися слова, що мають спільний корінь і незначні відмінності. Наприклад, слова теплий (укр), цёплы (білор.), тёплый (рос.), ciepły (пол.), teplý (слов.), топао (серб.) можна вважати спорідненими, натомість багато (укр), шмат (білор.), много (рос.), wiele (пол.), mnoho (слов.), много (серб.) поділено на групу споріднених: много (рос.), mnoho (слов.), много (серб.) та групу неспоріднених багато (укр), шмат (білор.), wiele (пол.)
На схемі 1 показано, як відрізняється лексика при зіставленні.
Є тільки одне слово у списку Сводеша, що не має споріднених форм у жодній з шести мов: штовхати (укр.), штурхаць (білор.), толкать (рос.), phać (пол.), tlačiť (слов.), гурати (серб.). В інших випадках дві або більше мов дають спільнокореневі слова.
Майже 38% слів мають споріднені форми у всіх шести мовах, і об’єднують східно-, західно- та південнослов’янські мови.
Майже 52% – це лексика, що об’єднує кілька мов, причому поділ не завжди відбувається за трьома групами, іноді споріднені лексеми характерні для словацької та сербської або для української, білоруської та польської і т.д.
У 10% випадків в усіх мовах лексика споріднена, окрім однієї. У цій групі найбільш виділяється сербська (11 лексем), але подібна ситуація трапляється з усіма мовами (російська – 7 слів, словацька – 5 слів, польська – 4 слова, українська – 3, білоруська – 1).
Щодо спорідненості, то найближчою до української є білоруська – 88% спорідненої лексики у списку Сводеша. Далі йде російська – 78% і польська – 75%. Однак словацька і сербська не сильно відстають – 72% і 70%.
На схемі 2 показано діаграму Венна, що ілюструє споріднену лексику за списком Сводеша у шести мовах:
Ця діаграма свідчить про те, що з лексичної точки зору говорити про якусь суттєво більшу спорідненість української з російською, ніж з польською, чи навіть сербською не доводиться. Усі шість мов дуже тісно пов’язані, хоча білоруська до української таки найближча.
Це добре видно на схемі 3, де зіставлено дані української, російської, білоруської та польської. Тут східнослов’янська російська та західнослов’янська польська майже ідентично рівновіддалені від української.
Звісно, аналізуючи лексичну близькість, не варто забувати про інші виміри – фонетика і граматика, – але зіставлення списку Сводеша вказує відразу на два важливі моменти:
– усі слов’янські мови мають дуже споріднену лексику. Майже 40% списку – спільна для усіх мов, а поділи за певними лексемами виокремлюють і об’єднують різні мови з різних груп; тому акцентувати на якійсь суттєвій окремішності східнослов’янських мов не дуже коректно;
– найближча до української – білоруська, польська і російська майже рівновіддалені, а словацька і сербська віддалені не так суттєво.
Аналіз списку Сводеша ще раз доводить, що триєдине східнослов’янське братство – це маніпулятивний штамп, що має більше спільного з пропагандою, ніж із мовознавством.
- Перевірте себе у квізах від Uchoose.
- Грайте у Першу політичну гру.
- Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”.
- Відкривайте нові терміни у #дваабзаци.
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
