Назва “Олександрія” – частина міфу про “Новоросію”

Середина і особливо кінець XVIII століття – це час масштабного освоєння Російською імперією новозахоплених територій на Правобережжі і Півдні України. Зокрема імперія зосереджена на викоріненні місцевої культури та пам’яті і нав’язуванні своїх. Це одразу позначається на мапах, з’являється Новоград-Волинський, Павлоград, Катеринослав, Новоросійськ і сама “Новоросія”, під яку активно зачищається все старе. Відтоді літочислення для цих територій вели від початку російської окупації. 

Така сама доля спіткала і козацьке село Усиківку або Усівку, яке в 1780-х зробили повітовим містом і перейменували на Олександрійськ (Олександрію). Коли в 1795 Єкатерина ІІ зробила повітовим містом сусідній Крилів, то разом зі статусом передала Крилову й імперську назву, яка кочувала разом із імперською адміністрацією і уособлювала російську державну владу. У 1806-му повітове місто знову переїхало в Усівку, і її повторно перейменували на “історичну” і “самобутню” Олександрію. Саме такими прикметниками Олександрійська міська рада захищає російську імперську спадщину в ухваленому днями зверненні до Верховної Ради. Місцевих депутатів не переконав ані фаховий висновок УІНП, суть якого коротко викладена вище, ані десятиліття жорстокої війни. На щастя, для таких тяжких випадків, як цей на недекомунізованій Кіровоградщині, закон передбачає перейменування голосуванням у Парламенті.

Український кризовий медіа-центр

Коментар

  • Андрій

    09.12.2023

    Без знання своєї історії, у суспілсьва немає свого майбутнього

Залиште коментар

nineteen + 9 =