Є у Григорія Савича Сковороди концепція під назвою «нерівна рівність». Філософ узяв за символ фонтан, що складається з різних за об’ємом посудин, які наповнює вода. З одного боку – вони усі різного розміру, отже, нерівні. Але усі вони наповнені, тому рівні. (Фонтан цей, до речі, зображено  на п’ятисотгривневій купюрі разом з автором концепції). Нерівна рівність – доволі універсальна штука, її доречно застосувати і до політики щодо національних меншин.

Етнічні групи країни різні за своєю чисельністю, густотою, асимільованістю, мовою, релігією, традиційними заняттями, але усі вони повинні мати забезпечені права. І щоб досягти цієї рівності, треба працювати у двох напрямах – оберігати  і плекати ідентичність, мову і культуру кожної групи, але водночас інтегрувати їх у суспільство, щоб вони були повноправними його членами. Якщо у якомусь з двох напрямів недопрацювання, то хитка нерівна рівність порушується, і одна з посудин недонаповнюється.