Ніколай Карамзін
12 грудня 1766 року народився Ніколай Карамзін – російський історик і літератор, реформатор російської мови. Він увів у російську азбуку символ ё і цілу низку неологізмів, на кшталт слова «занимательный». Художні твори писав у стилі сентименталізму. Але нас він цікавить не цим, а тим, що саме він започаткував російський історичний міф, який із певними надбудовами панує в Росії дотепер. Карамзін – автор фундаментальної праці «История государства Российского» у 12 томах, що закінчується на періоді 1611 – 1612 рр.
Цю працю він почав писати на замовлення царського двору. Алєксандр І офіційно називав Карамзіна російським історіографом і фінансував його роботу. Саме Карамзін вивів історію Росії з Київської Русі і вважав росіян, українців і білорусів одним народом, а слова «руський» і «російський» – синонімами, тому у своєму творі підмінив фразу Нестора Літописця і записав її як «Київ – мати городів російських». Також Карамзін виписав оду деспотії і автократії, вважаючи Івана ІІІ архітектором російської величі. Тут, як бачимо ми на сучасному етапі, він не помилився.
*на обкладинці використана ілюстрація Миколи Коваленка
