Пугачовщина

Одне з найкрупніших повстань у Російській імперії відбулося у 1773 – 1775 роках. Очолив його Ємельян Пугачов, що мав українське походження (прізвище його діда – Пугач) і видавав себе за вбитого царя Пьотра ІІІ. Повстання охопило Оренбурзький край, Урал, Башкортостан, Прикам’я, Західний Сибір і Середнє Поволжя. Окрім росіян, до нього приєдналися українські козаки, башкири, татари, казахи, калмики та чуваші. Воно було реакцією на політику Єкатєріни ІІ.

Пугачовщина мала певні символічні і характерні риси: вона розгорілася під час російсько-турецької війни, до неї долучилося чимало людей із бойовим досвідом. Повстання мало кілька хвиль, імперські сили часто програвали повстанцям. Єкатєріна ІІ змогла придушити бунт тільки після завершення війни з османами, коли вивільнилися лояльні війська. Пугачова стратили в Москві на Болотній площі.

 

 


*на обкладинці використаний портрет Пугачова, намальований поверх портрета Катерини ІІ, джерело Вікіпедія

Журналіст

Залиште коментар

5 × one =