Радянська окупація Литви
10 жовтня 1939 року, коли Польща вже була розділена між СРСР і Третім Рейхом, підписано Радянсько-литовський договір про взаємодопомогу. За його умовами Литва отримувала приблизно п’яту частину Вільнюського регіону разом із самим Вільнюсом (що перебував під контролем СРСР), а в обмін на це дозволяла створити п’ять радянських військових баз на 20 000 військових по всій території країни. За версією радянської пропаганди, СРСР посилював обороноздатність слабкої держави від можливих нападів нацистської Німеччини. Цей договір передбачав, що суверенітет Литви не буде порушено.
Але що сталося далі? Навесні 1940 року відбулися таємничі зникнення радянських солдатів із литовських баз. СРСР звинуватив Литву в антирадянській змові, і коли вся Європа спостерігала за взяттям Парижа нацистами, СРСР окупував Литву, встановив новий маріонетковий комуністичний уряд, влаштував сфальсифіковані вибори, а новообраний парламент попросив СРСР прийняти Литву у свій склад. Новий уряд влаштував масове полювання на «ворогів народу». Складається враження, що окупаційні алгоритми у Кремлі незмінні.
Мапа на обкладинці позначає близько п’ятої частини Вільнюського регіону (темно-оранжевого кольору) було передано Литві в обмін на чотири радянські військові бази (позначені зірками) згідно з Договором про взаємодопомогу. Джерело зображення: Вікіпедія
