Російська пропаганда в соцмережах ЄС

У серпні 2023 року Генеральний директорат із комунікаційних мереж, контенту і технологій Єврокомісії опублікував звіт дослідження «Акт про цифрові послуги: Застосування схеми риск-менеджменту до російських дезінформаційних кампаній».

«Акт про цифрові послуги» (АЦП) – це нормативний документ ЄС, який, зокрема, регулює інформаційну політику в Інтернеті. Його ухвалили наприкінці квітня 2022 року. По суті, це модернізація старих норм з урахуванням глобального поширення соцмереж. Одним зі стимулів до ухвалення Акту став початок повномасштабного вторгнення і активна інформаційна кампанія Росії.

У звіті автори аналізують ефективність застосування «Акту про цифрові послуги» та загалом проблеми інформаційного середовища. Документ містить доволі однозначні твердження. Ось перший абзац вступу:

«Протягом першого року незаконної війни Росії в Україні соціальні мережі уможливили проведення широкомасштабної російської дезінформаційної кампанії проти Європейського Союзу та його союзників… Попередній аналіз показує, що охоплення та вплив кремлівських екаунтів ще більше зріс у першій половині 2023 року, зокрема, через відмову від стандартів безпеки у Twitter».

Попри те, що великі соцмережі заявляли, що обмежать вплив Кремлівської дезінформації, їхні зусилля були неефективними. Протягом 2022 року авдиторія кремлівських джерел інформації зросла по всій Європі. Автори звіту прийшли до таких висновків, проаналізувавши контент основних соцмереж десятьма мовами ЄС протягом року.

«Висновки доволі чіткі. Ми вважаємо, що кампанія дезінформації Кремля, що триває, не лише невід’ємна частина військового порядку денного Росії, але також створює ризики для громадської безпеки, основних прав і виборчих процесів у Європейському Союзі… Як всередині Росії, так і за її межами стратегія дезінформації переслідувала дві тактичні цілі: приховування правди про війну та поширення брехні про нібито «спецоперацію» зі звільнення України від «нацизму».

Після схвалення ДЦА у червні 2022 року найбільші соцмережі, окрім Telegram, підписали посилений Кодекс усталеної практики щодо дезінформації на основі вказівок Європейської Комісії. Вимоги цього добровільного кодексу запроваджували протягом другої половини 2022 року. У січні 2023 року компанії опублікували результати заходів із дотримання нормативних вимог. Однак бажаних результатів це не принесло.

Ось ключові висновки експертів.

  • Заборона офіційних кремлівських каналів слабо зачепила велику систему афілійованих з Москвою каналів.
  • Відкрито прокремлівські екаунти, не заблоковані в ЄС, мають щонайменше 165 мільйонів підписників на основних платформах. Менш ніж за рік їхній контент переглянули щонайменше 16 мільярдів разів. Кремлівські акаунти та афілійовані з ними просувають той самий контент по всьому ЄС. Охоплення цих мереж зросло більш ніж удвічі з кінця лютого 2022.
  • В абсолютних цифрах прокремлівські облікові записи продовжують охоплювати найбільшу аудиторію на платформах Meta. Однак їхня аудиторія у Facebook та Instagram лише незначно зросла, порівняно з іншими платформами. Кількість підписників прокремлівських каналів у Telegram з початку війни зросла більш ніж утричі, у TikTok — більш ніж удвічі, а в YouTube — майже на 90 відсотків.
  • У відповідь на ці ризики платформи запровадили дуже мало змін на рівні умов користування. Виняток становили обмеження для облікових записів російських державних ЗМІ та деякі правила щодо недопустимості заперечення військових злочинів або публікації особистої інформації про військовополонених. Діючі правила, що боролися з підбурюванням до насильства та мовою ненависті, застосовувалися непослідовно на різних платформах, у різних мовах і часових періодах.
  • Недостатня реакція дозволила прокремлівським каналам обійти заборони. Кремль продовжує обманювати широку аудиторію, поширювати ненависть і спонукати до насильства. Росіяни застосували низку дій, спрямованих на штучне збільшення охоплення та популярності кремлівських наративів, а також на те, щоб перекрити проукраїнські голоси.
  • Кремлівська дезінформація працює зі всіма найбільшими онлайн-платформами. У різних соцмережах різна політика модерації контенту. Як наслідок, Кремль спрямовує аудиторію у найменш регульоване середовище.
  • Зусилля платформ щодо модерації контенту були неефективними. Платформи рідко перевіряли та видаляли понад 50% контенту, що явно порушував норми.
  • Заходи, спрямовані на обмеження алгоритмічного поширення контенту російських державних ЗМІ, були досить ефективними, але не зменшили ризики дезінформації Кремля на системному рівні.
  • Охоплення прокремлівських облікових записів зросло в період із січня до травня 2023 року, причому середнє залучення на онлайн-платформах на 22%. Це спричинив переважно «Twitter», (зріст на 36%). СЕО мережі Ілон Маск зняв обмеження з кремлівських екаунтів, мотивуючи це тим, що «усі новини це певною мірою пропаганда».

Звіт Єврокомісії з цілком однозначними формулюваннями мав би певним чином змінити ситуацію, однак проблема полягає у тому, що менеджмент соцмереж-гігантів не дуже охоче запроваджує політичні обмеження, їхня основна мета – боротьба за авдиторію. У випадку волюнтаризму Ілона Маска ситуація ще більш складна. У довготерміновій перспективі, коли у Європі спаде зацікавлення до війни в Україні, це може мати погані наслідки.

 


*ілюстрація Сергія Майдукова

Журналіст

Залиште коментар

5 × 3 =