Село Камчик

Під час кровожерливої промови путіна 24.02.2022-го ми побачили, як люто він ненавидить декомунізацію, якою кісткою поперек горла вона є для рашизму. Воно й не дивно, адже повернення українцями та представниками інших народів, які тут живуть, власної історії та ідентичності руйнує імперський конструкт про російське і радянське як первісне, природнє і близьке. Називаючи декомунізацію переписуванням історії, Москва у звичній манері звинувачує в тому, що робила сама. Гарний приклад – село Зоря на Одещині. Після Другої світової воно стало так називатися на виконання Указу Президії Верховної УРСР “Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області”. Цим указом про “збереження”, насправді, у десятків населених пунктів відібрали справжні назви, не обґрунтовуючи це нічим і не цікавлячись думкою людей.

Прикро, що місцева влада не підтримує ініціативу мешканців Зорі про повернення назви Камчик, надсилаючи відписки про “астрономічний термін” та “не на часі”. Там упритул не бачать у нав’язаній назві комуністичної пропаганди і не беруть до уваги документ, яким село перейменували свавільно і всупереч здоровому глузду; документ, який є наочним доказом радянського злочину асиміляції. Адже населений пункт заснували не комуністи, а болгари ще в 1830 році. Назва Камчик походить від річки Камчия, що тече на сході Болгарії. Звідти були засновники села, пам’ять про яких так і не вбили совєти.

 


Читайте більше про перейменування населених пунктів і вулись у рубриці “Деколонізація

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

9 + two =