Село Конурча

СРСР тримався на насильстві, а також дешевій і зовсім рабській праці. Окрім системи ГУЛАГ (Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения), задарма радянські громадяни працювали по всій країні. До цього їх змушували, паралельно розказуючи казки про соціалістичні змагання чи стаханівські рекорди. Найпопулярнішим способом залучити безкоштовну робочу силу були суботники (не плутати з толокою, що є давньою формою добровільної громадської взаємодії в Україні), не брати участь у яких було виявом непокори системі, яка жорстоко карала за найменшу нелояльність. Тож працювали всі ще зі школи. Культ рабської праці, яку маскували благородними гаслами, відобразився і в топонімах. 

Депортувавши з Криму кримських татар, Москва перейменувала там одне із сіл на Суботник. Це село існувало ще за часів Кримського ханства. Після захоплення півострова росіянами воно вперше спорожніло, але згодом почало відроджуватися. Проте після Кримської війни 1853–1856 рр. і масової міграції кримських татар до Туреччини село знову залишили. На початку ХХ століття тут існувала німецька колонія. У 2016 Верховна Рада повернула селу в Джанкойському районі історичну кримськотатарську назву Конурча (Qoñurça). Постанова вступить у дію одразу після повернення Криму під українську юрисдикцію.

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

three × 3 =