Смайл

:-), або смайл – насправді дуже старий символ. Найдавніший приклад схематичного зображення усміхненого лиця знайшли італійські археологи у Туреччині на хеттському горщику, датованому бл. 1700 р. до н.е. На письмі авторство першого смайлу приписують словацькому нотаріусу Яну Ладіслайдесу, що виразив ним задоволення фінансовим станом справ міста Тренчін у 1635 р. біля свого підпису. У 1963 р. Гарві Болл зробив загальновідоме зображення усміхненого жовтого лиця для страхової компанії. У комп’ютерній комунікації смайл з’явився завдяки Скотту Фалману. 19 вересня 1982 р. він написав:  «Пропоную використовувати таку послідовність знаків для жартів: : – ) Читайте його горизонтально. Мабуть, значно економніше позначати речі, які НЕ є жартами, зважаючи на останні тенденції. Для цього використовуйте :-(».

У стандартній системі кодування символів Юнікод також з’явилися смайли. У шостій версії їх аж 60. Існують загальноприйняті смайли на кшталт : – ) (усмішка), : – D (сміх), : – X (обіцянка мовчати), % )  (плутанина), : – | (не розумію, чекаю) і т. д. В окремих культурах також створюють свої регіональні варіанти. Наприклад, в Азії під впливом культури аніме є свої смайли на кшталт (^o^) (сміх), (Z.Z) (спання), (<.<) (шок) і т.д. В Україні зрідка використовують смайл з оселедцем: ~:-).


Журналіст

Залиште коментар

one × 2 =