Суржик: шо це і шо з ним дєлати?

Що таке суржик? Перше значення цього слова – суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса. Друге, похідне значення, з яким тепер це слово вживають значно частіше, – суміш української та російської мов.

 

Мовознавці дискутують, як правильно окреслити суржик. Дехто називає його піджином або креолом.

 

Піджин – це спрощена змішана мова, яка утворюється при мовних контактах між людьми, що не володіють спільною мовою, наприклад, під час торгівлі. Дослідники пов’язують початок виникнення піджинів з європейською експансією, що стартувала 1430 р., коли Енріке Мореплавець почав відряджати португальські кораблі для дослідження північно-західного узбережжя Африки. Оскільки піджини – це результат контакту віддалених мов, то вони мають спрощену граматику.

Піджини – набуті мови, вони не бувають рідними. Однак коли у піджиномовних батьків народжуються діти, і піджин стає їхньою рідною мовою, то він перетворюється на креол. Креоли вже мають розбудованішу мовну систему, на відміну від піджинів. Наприклад, у Папуа-Новій Ґвінеї мова-креол ток пісін стала найбільш уживаною.

Суржик некоректно кваліфікувати як піджин, оскільки він буває рідним різновидом мови для певної групи українців. Чи можна його у такому разі визначити як креол, що переріс із давнього піджину? Навряд, оскільки навіть на самому початку інтенсивних українсько-російських мовних контактів, коли суржик тільки формувався, він не мав спрощеної граматичної структури, характерної для піджинів. Окрім того, російська та українська – споріднені мови.

Є тільки одна спільна риса між суржиком та піджинами й креолами: останні два поняття західні мовознавці довгий час сприймали негативно. Їх вважали позашлюбними, понівеченими та меншовартісними версіями європейських мов.

Російська мова брала участь у створенні піджинів, зокрема, на базі китайських діалектів у Маньчжурії та на базі норвезької мови на північних берегах Норвегії (русенорск). Цим піджинам характерна спрощена граматична структура та змішування лексики, оскільки мови, які контактували, були граматично та лексично віддалені.

 

Наш суржик – це результат трохи іншого різновиду мовних контактів.

 

Механізм виглядав так: була мова імперії (так званий суперстрат) і мова контрольованих імперією територій (субстрат). Суперстрат впливав на субстрат, і навпаки – субстрат впливав на суперстрат. Суперстрат – престижний, це мова влади, державних органів, армії, освіти, науки і високої культури; субстрат – мова нижчих верств населення і фольклору. Коли вплив суперстрату дуже тривалий і інтенсивний, субстрат змінюється доволі суттєво, особливо якщо субстрат непрестижний і відсутній або погано представлений в освіті.

У нашому випадку субстрату вдалося сформувати свою літературну традицію до найінтенсивнішого суперстратного впливу, а потім ці впливи відкидати, однак у деяких прошарках населення літературний стандарт не прищепився досить міцно, а суперстратні впливи на їхні регіональні діалекти тільки посилювалися (поширення радіо та телебачення), тому утворилися змішані різновиди мови суперстрату і субстрату.

 

Суржик – це не монолітне явище.

 

У різних регіонах побутують суміші мов у різних пропорціях, причому непослідовні. В одному реченні може вживатися російське слово, а в іншому його український відповідник.

В різні історичні періоди на різних територіях відбувалися аналогічні процеси за участю польської, угорської, чеської та румунської мов як суперстратних. Їхні впливи залишилися на рівні регіональних діалектів. Скажімо, на Галичині побутує багато запозичень з польської, на Закарпатті – з угорської, але ніхто ці діалекти не таврує як патологічні, або такі, що з ними слід боротися, а ставлення до суржика саме таке.

Іван Дзюба писав:

Суржик – це калічення мови, мовна безпорадність, брак чуття слова, хапання за перший-ліпший сурогат з чужої мови…

Олександра Сербенська також не скупилася на емоції:

Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалася продовж століть […] сьогодні слово суржик почали вживати і в ширшому розумінні як назву здеградованого убогого світу людини […] хоча загальновідомо, що користуватися сумішшю з двох мов – це одне з найтривожніших явищ загально педагогічного характеру. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива.

Насправді, мовних впливів не варто боятися, якщо процес контрольований.  Якщо суперстрат перестає бути суперстратом, а колишній субстрат здобуває аналогічний престиж, якщо колишній субстрат отримає повноцінну присутність в органах влади, освіті та ЗМІ, то багато суперстратних нашарувань зникне.

Юрій Шевельов у листі до Олекси Ізарського так описує польсько-українські субстратно-суперстратні впливи:

У нас у 17 [столітті] переможним був українсько-польський суржик. Усі ним говорили і писали. Від Івана Вишенського до Мазепи. Але поляки пішли геть, виріс новий окупант – наш старший брат. І тоді сам собою «русько»-польський суржик став солов’їною нашою мовою. Суржик бо є суржиком, поки змішуються дві мови. А коли одна з них зникає, то він уже не є суржик.

 

Мовні впливи

 

Мовні впливи не бувають «добрими» або «поганими», це невпинний процес, у якому можливі абсолютно різні результати. У цілій низці мов за належної мовної політики вдалося позбутися суперстратних впливів (наприклад, чеська мова дегерманізувалася). Сучасна англійська мова – це великою мірою англійсько-французький суржик, що сформувався після Норманського завоювання в ХІ ст. Романські мови – це переважно суржики латини та місцевих мов. Грецький катаремус переродився у новогрецький демотик. Як показує досвід івриту, навіть мертву мову можна воскресити за належної мовної політики. Тож майбутнє нашого суржику залежить від того, яку мовну політику ми будемо вести.