Тонкощі перекладу, або як віднайти зміст

Здавалося б, назва цього тексту звучить дуже вузькоспеціалізовано, але переклад – це не тільки передавання інформації з однієї мови іншою, це явище можна розглядати також універсально як розкодування, інтерпретація та пояснення.

У цьому ширшому трактуванні переклад стає необхідним інструментом в інформаційному суспільстві. Почнемо з простого прикладу: базові ігри з формою. Усі ми так чи інакше стикалися з канцеляритом, окремий його підвид – це кримінальні хроніки.

Канцеляритну фразу «молодик кримінальної зовнішності, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив протиправні дії, а саме порушення громадського спокою, після чого був затриманий для з’ясування обставин співробітником поліції, що відпрацьовував заходи з патрулювання місцевості» можна перекласти як «Підозрілого п’яного хлопця за шум затримав поліцейський патруль». Так само цю фразу можна перекласти і у зворотному напрямку з простої розмовної в канцеляритну.

У цьому прикладі розбудована канцеляритна форма має прозорий зміст. Наступний рівень складності – це коли зміст не такий очевидний, і в гру входять недомовки та маніпуляції. Нерідко буває так, що в інформаційному повідомленні вам трапиться неповна інформація або зміщені акценти.

Наприклад: «Через важкі проблеми зі здоров’ям, хворобу, що триває роками, з якою президент компанії невтомно бореться, а також через велику кількість факторів, що збіглися, рада директорів ухвалила рішення припинити його повноваження».

У цьому прикладі ми бачимо маніпулятивне перекручення «припинити повноваження», замість «звільнити», а ще ця інформація подається в самому кінці, щоб на неї звернули увагу в останню чергу. Також ми бачимо згадку про хворобу, яка має бити на емоції і змістити акцент від туманної і завуальованої «великої кількості факторів, що збіглися». Переклад цієї фрази такий: «Рада директорів звільнила президента компанії».

Третій рівень складності – коли справжній зміст відсутній. Тобто подана інформація має свій зміст, але його мета – наштовхнути на дещо інші висновки. Таким типом інформації зазвичай користуються пропагандисти. Пропаганда просто в лоб не настільки ефективна. Якщо кричати «чорне – це біле», у це буде важче повірити, ніж систематично підводити до думки: «Чорне – це не зелене, не червоне, не синє і не жовте, не фіолетове і не сіре, значно світліше… ось подивіться, який це колір?»

Якщо спробувати перекласти вал російської пропаганди, тобто зануритися в інформацію, що стосується України, і шукати думку, до якої вас намагаються підвести, то вона виявиться доволі лаконічною: «Україна без Росії – це failed state» (тобто повний провал). Візьміть будь-який виступ Кісєльова/Соловйова/Скабєєвої і іже з ними, доповніть його цією тезою, і вийде оте саме «совпаденіє».

Декодування змісту з вигадливої форми, маніпулятивно поданої інформації чи пропаганди – це перекладацтво, яке точно стане в нагоді в інформаційному суспільстві. Перекладати можна як чужу інформацію для себе, так і свої висловлювання для інших (цього разу, щоб краще зрозуміли вас).

Спілкування з аристократкою, мешканцем глухого села, охоронцем, інженеркою, дитиною, професором та інстаблогеркою може суттєво відрізнятися.  До кожного співрозмовника/співрозмовниці варто підібрати правильний регістр, відповідну лексику, побудову речень, доцільність додаткових деталей і так далі. 

Переклад стосується не тільки мови. Міміка, зображення, зовнішні атрибути – усе це несе певне символічне навантаження, а отже, піддається перекладу.

Любов до етніки Ющенка виражалася не тільки в його промовах, але і в захопленні народними промислами, носінні вишиванок, колекціонерстві. Наявність чи відсутність державної символіки у відео певних чиновників може перекладатися як наявність чи брак патріотизму і т. д.

Але найповніший і наймасштабніший рівень перекладу – дискурсивний. Тексти, візуальний супровід, наративи та широкий контекст, тобто усі складові дискурсу також можна певним чином декодувати і зінтерпретувати.

Скажімо, умовний дискурс «малоросійства», тобто всі проросійські діячі та політичні партії, їхні медіаактиви, блоги, публічна діяльність – усе це зводиться до ресентименту та несприйняття факту незалежності України і намагання хоча би сателітно наблизити країну до колишньої метрополії. Цей слоган може не прочитуватися в якихось окремих елементах дискурсу, але, як і у випадку з пропагандою, саме до такого висновку намагаються підвести. 

У перекладознавстві існує таке поняття як фальшиві друзі, тобто слова, що виглядають однаково у двох мовах, але мають цілком різні значення (наприклад, українською голка – це інструмент для зшивання, а чеською holka – це дівчина).

Під час перекладу в широкому сенсі цього поняття потрібно бути обачним, щоб не напоротися на фальшивих друзів і все перекласти правильно.


Журналіст

Залиште коментар

one × 1 =