Війна і молодь
Щоб розуміти, як житиме соціум у близькому майбутньому, треба досліджувати молодь, оскільки саме ці люди невдовзі керуватимуть країною і визначатимуть її вектор.
Аналітичний центр «Cedos» разом з агенцією «Info Sapiens» провів дослідження «Вплив війни на молодь в Україні». Настроїв серед молоді (соціально-економічний стан, цінності й уподобання) заміряються з 2015 року, але цього разу додалися питання, пов’язані з війною.
Опитування проводилося у жовтні 2022 — січні 2023 року серед молоді (14 – 34 роки) на підконтрольній Україні території (2064 респонденти) та за кордоном серед переміщених осіб (405 респондентів).
82% української молоді відзначили втрати через війну. Автори звіту зазначають, що інші 18% респондентів можуть просто не усвідомлювати свої втрати або вважати їх незначними, порівняно з втратами інших людей.
Оскільки опитування проводилося під час серйозних блекаутів, 50% респондентів в Україні найбільше турбувала проблема відсутності електроенергії, нестабільного інтернету і мобільного зв’язку. 36% – зниження або втрата доходу, 28% – погіршення психічного здоров’я, по 18% – розрив стосунків і розлука із сім’єю, 16% – переміщення в інші населені пункти України, 14% – смерть друзів або членів сім’ї, по 6% – пошкодження житла і отримання травм, пов’язаних із воєнними діями.
Якщо порівняти занепокоєння молоді у 2021 та 2022 році, то є певні відмінності: зросла стурбованість здоров’ям (власним або близьких) (з 35% до 50%) та стурбованість психічним станом (з 11% до 22%). Натомість скоротилося занепокоєння браком вільного часу (з 38% до 16%), житловими проблемами (відсутність або поганий стан житла) (з 28 % до 10%), важкими умовами праці (з 21% до 9%).
Дослідники відзначають, що відсутність грошей, яка була найбільшою проблемою у 2021 році, відійшла на другий план після здоров’я та блекаутів (її зазначили 31%), але дохід респондентів суттєво знизився: якщо в 2021 році 23% зазначили, що їм не вистачає на харчування та/або вистачає лише на покриття базових потреб, то в 2022 році до цієї категорії потрапило вже 40%.
Питання здоров’я більше турбує жінок, ніж чоловіків (54% і 46%) Так само психічний стан (26% і 17%), доступ до якісних медичних послуг (17% і 10%), власна безпека й членів сім’ї (29% і 24%). Чоловіків більше за жінок турбує неможливість працевлаштуватися (21% і 17%).
У молодих українців за кордоном, природно, інші занепокоєння: 54% – психічне здоров’я (поганий настрій, пригніченість, депресія, тривога), 47% – здоров’я (власне і близьких), 33% – відсутність можливості самореалізації, саморозвитку, 27% – брак друзів, труднощі у спілкуванні з оточенням.
Щодо оцінки сценаріїв завершення війни, то молодь налаштована доволі однозначно: 86% респондентів вважають абсолютно неприйнятним варіант «Україна претендує лише на ту територію, яка підконтрольна їй станом на сьогодні», 71% відкинули варіант встановлення миру, за якого Україна контролюватиме територію з 23 лютого 2022 року. Більшість цікавить тільки повернення до кордонів 2013 року.
Порівняно з 2021 роком суттєво зросла підтримка вступу до НАТО (з 59% до 80%) та ЄС (з 57% до 85%). Також зросла частка використання української мови серед молоді: з друзями (з 43% до 56%), на роботі або навчанні (з 51% до 63%), у сім’ї (з 49% до 58%), частка виключно російськомовного спілкування в цих сферах знизилась майже вдвічі. Найбільше російською говорять у сім’ї (18%), найрідше на роботі або в навчальних закладах (9%).
50% української молоді не хочуть мешкати поряд з громадянами РФ (у 2021 році таких було 8%).
На питання щодо повного бойкоту російського культурного простору схвально відповіла більшість опитаних — 72%. Проти бойкоту всього 20%.
Тут є помітна регіональна різниця. На Заході повний бойкот російського культурного простору підтримують 93%, на Півночі — 81%, в Центрі — 64%, на Сході та Півдні 42% і 39%. Молодь віком 14–19 років дещо менше (65%) підтримує бойкот, ніж вікова група 20 – 34 років (71–76%).
Інформацію про події молодь черпає радше із соцмереж, ніж з традиційних медіа: Telegram (73%), YouTube (54%), Instagram (47%), Facebook (45%), батьки, друзі, рідні (38%), Viber (35%), TikTok (27%), телебачення (22%), онлайн-ЗМІ (20%).
Респонденти групи 14–19 років частіше використовують Instagram (54%) та TikTok (39%), ніж група 30–34 років (38% та 20%). Старша група віддає перевагу Facebook (55% і 33%) та національному телебаченню (31% і 16%).
Через війну і сплеск патріотизму зросла кількість тих, хто не бажає виїхати з України. У 2021 році таких було 48%, а в 2021 році – 66%. Щоправда, автори звіту відзначають, що це може бути зумовлено тим, що суттєва частка тих, хто хотіли виїхати, уже виїхали.
Так чи інакше, але 76% молодих людей, які виїхали через війну за кордон, планують повернутись в Україну. 11% хочуть залишитись там, де перебувають, а 6% — переїхати далі, але не повертатися.
Найбільший злам можна спостерігати у прагненні бути корисними своїй країні. У 2021 році тільки 6% молоді мали таке бажання. Після повномасштабного вторгнення цифра зросла до 37%, а серед української молоді за кордоном до 57%. Це вилилося у те, що волонтерством займається 42% молоді. У 2021 році тільки 20% були волонтерами.
Якщо підсумувати усе це штампом, то повномасштабна війна скоротила кількість молоді «поза політикою». Суттєво зросло відчуття причетності та відповідальності за країну і її культуру.
Весь звіт тут: https://cedos.org.ua/researches/vpliv-vijni-na-molod-v-ukrayini/
*на обкладинці ілюстрація Миколи Гончарова “Стіна”, 2021 р.
