Вулиця Левка Мацієвича

Усе в Радянському Союзі було спотворено і доведено до абсурду. Рівність означала загальну бідність із винятками для обраних, свобода – рабство, а брязкання зброєю і тотальна мілітаризація суспільства були виявом миролюбності. Не стало винятком і поняття “соціалізм”. Ідею, яку сповідують соціалісти, наприклад, у нордичних країнах, у СРСР перетворили на ширму для прикриття справжнього єства “країни пролетарів”. Понаднормова низькооплачувана, а то і рабська праця оголошувалися соціалістичним змаганням, а утопічність побудови комунізму і кричущу відсталість СРСР від Заходу прикрили побудової “розвиненого соціалізму”. Звичайно, вулиці теж називали на честь цієї радянської фікції. У 2017 році Київ позбувся такої назви.

Тепер на Чоколівці, замість Соціалістичної, вулиця Левка Мацієвича. Ця постать незаслужено маловідома в Україні. Мацієвич був першим українським авіатором, видатним конструктором військових кораблів, підводних човнів, протимінних загороджень, морських аеропланів і навіть авіаносця. Дослідники вважають, що Левко Мацієвич відіграв би важливу роль в історії України після 1917, але він трагічно загинув у 1910 році, у віці 33 років, ставши першою жертвою авіакатастрофи в Російській імперії. То була велика втрата для українського руху, адже Мацієвич був його активним учасником і фундатором, спілкувався із вершками українства, сам обіймав високі посади і став співзасновником Революційної української партії. Члени РУП надихалися самостійницькими ідеями Міхновського. Це була перша на Наддніпрянщині активна партія, що одразу стояла на засадах незалежності соборної України “від Карпатів аж по Кавказ”. 

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

four × 1 =