Вулиця Петра Калнишевського

До 2016 на крайній півночі Києва була вулиця Михайла Майорова. Цього радянського діяча із Києвом пов’язує кілька ганебних моментів біографії. Спочатку в 1906—1912 рр., а згодом у 1915 уже разом із організатором Голодомору Лазарем Кагановичем він створював тут більшовицьке підпілля. А коли в січні 1918 Герої Крут стримували наступ на столицю загонів Муравйова, Майоров був серед більшовицьких заколотників, які підняли в Києві повстання, аби пришвидшити прихід “визволителів”. Після захоплення міста киян убивали і катували кілька днів. 

У 2015-му перейменування вулиці Майорова намагалися зірвати, накручуючи голоси проти зміни назви. Міська влада виявила, що “декілька осіб за допомогою поштового сервісу проголосували 1051 раз”. Цього разу комуністична брехня не спрацювала, фальшиві голоси не зарахували, і вулиця стала носити ім’я Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі. Після руйнування Січі Катерина ІІ і Потьомкін відправили Калнишевського на Соловки, де він на злість імперії ніяк не помирав. Історики ставлять під сумнів популярну версію про те, що отаман дожив до 113 років. Хай там як, а він пережив Катерину на 7 років, а Потьомкіна на 12.

 

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

twenty + twelve =