А чи був хлопчик – як розпізнати перекручування фактів
Історія з новим “розіп’ятим хлопчиком” російської пропаганди, яку спростували фактчекери проєкту StopFake, наробила галасу в інформаційному просторі. Нібито внаслідок атаки українського безпілотника на непідконтрольній Україні частині Донбасу загинула дитина.
Із чого все почалося? Інформацію поширили російські та прокремлівські видання “Газета.RU”, “Коммерсантъ”, “RBC”, “Фонтанка.RU”, “РИА Новости”, “Lenta.ru”, “Свободная пресса”, “Интерфакс” та інші. Вони посилалися на “народну міліцію” так званої “Донецької народної республіки”, яка зробила аналогічну заяву 3 квітня.
Врешті, виявилося, що хлопчик помер, але не від безпілотника, а від вибуху боєприпасів, які складав у дворі власник будинку, а також, що до Олександрівського, де сталася трагедія, не долетить жоден український безпілотник, та ще й з боєприпасами. Врешті, фото, яке поширювалося як фото загиблого, належало іншому хлопчику – загиблому під Луганськом 2014 року п’ятирічному Івану Єрмілову.
Здавалося б, за сім років ми вже звикли до того, що російський агітпроп не зупиниться перед жодною маячнею, а російські медіа – давно не медіа, а пропагандистські ресурси. Не кажучи вже про “медіа” з окупованих територій. І тому новини звідти, щонайменше, мають підлягати вдвічі ретельнішій перевірці, ніж з інших джерел. Хоча сумнівне джерело ще не є гарантією фейку, не варто поширювати таких новин до перевірки. Особливо, коли Росія стягує до кордону небачену останнім часом кількість військ і, можна припустити, шукатиме приводу для ескалації воєнних дій.
Але це не завадило підхопити фейкову новину деяким українським медіа, серед яких не лише “Вести” і “Страна.ua“, які входять в орбіту російського впливу в Україні. А також – деяким активістам, за якими цей фейк підхопили їхні читачі.
Вочевидь, якщо такий відвертий фейк досі безперешкодно мандрує українськими соцмережами і головами українців, то заяви про нашу стійкість до дезінформації – сильно перебільшені.
Способів перекрутити факти – безліч. Утім, найчастіше маніпулятори не надто напружуються та використовують декілька основних методів із давно відомого набору. Аби викрити такий фейк, достатньо читати або дивитися новини далі заголовка, шукати першоджерело, ставити собі питання щодо його надійності та застосовувати логічне мислення. Якщо ви журналіст, то перевірити інформацію журналістськими методами – шукати свідчення, підтвердження або спростування фактів. Які бувають найпоширеніші маніпуляції новинами і як їх викрити – читайте в уривку з мого підручника.
Маніпулювання новинами
1. Публікація реальних новин під заголовком, що викривлює зміст
Багато людей репостять статті в соціальних мережах після прочитання заголовка, але не читають увесь текст. Неправдивий заголовок до правдивої новини – один із найпоширеніших методів створення фейків.
Перекручення цитат – ще один поширений трюк.
Наприклад, у грудні 2016 року російські ЗМІ заявили, що МЗС України звинуватило Європейський Союз у зраді. В інформаційному агентстві “РИА Новости”, на сайтах “Вести” і “Украина.ру” писали про те, що Україна підозрювала ЄС у махінаціях і навіть зраді.
Вони цитували інтерв’ю заступниці міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олени Зеркаль для Financial Times.
Вона сказала таке:
“Це тест на довіру до Європейського Союзу. Я зараз буду не дуже дипломатичною. Є відчуття якоїсь зради, особливо беручи до уваги ціну, яку ми заплатили за наші європейські устремління. Жодна з країн-членів Європейського Союзу не заплатила такої ціни“.
This is testing the credibility of the European Union … I am not being very diplomatic now. It feels like some kind of betrayal … especially taking into account the price we paid for our European aspirations. None of the European Union member countries paid such a price.
Хоча безвізовий режим для українців у принципі був узгоджений з ЄС, на той момент його офіційно ще не затвердили. Зеркаль висловлювала розчарування в затягуванні цього процесу, попри те, що Україна виконала всі умови.
Вона не звинувачувала ЄС у зраді.
Інший приклад – з блогу Free Speech Time. Там опублікували статтю від 6 травня 2018 року під назвою “Дивитися: мер Лондона-мусульманин закликає мусульман до заворушень під час візиту Трампа до Великої Британії”. Вона починалася так:
“Мер Лондона-мусульманин підбурював ісламську ненависть до президента Трампа. Він використовував кожну можливість накинутися на президента США за те, що той посмів критикувати іслам і забороняти терористам в’їжджати в Америку. Тепер він попереджає, що Трамп не приїде до Великої Британії, адже “миролюбні” мусульмани, які представляють “релігію миру”, повинні будуть бунтувати, виходити на демонстрації та протестувати під час його візиту до Великобританії. Сам Садік Хан викликав ненависть до президента США серед британських мусульман. Ганьба мусульманському меру Лондона”.
London Muslim mayor incited Islamic-based hatred against president Trump. He took every opportunity to lash out at the US president for daring to criticize Islam and to ban terrorists from entering America. Now he warns Trump not to come to the UK because “peace-loving” Muslims who represent the “religion of peace” will have to riot, demonstrate and protest during his visit to the UK.
Sadiq Khan himself incited hatred against the US president among British Muslims. Shame on a Muslim mayor of London.
Повідомлення включає це відео як доказ.
Однак у статті немає доказів заяви, що міститься в заголовку. Вбудоване відеоінтерв’ю просто показує мера, який заявляє: “Я думаю, що будуть протести, я розмовляю з лондонцями щодня, і думаю, що вони будуть використовувати права, які мають, аби втілити свою свободу слова“.
Коли інтерв’юер запитав Хана, чи схвалює він такі протести, той відповів: “Головне – вони мають бути мирними, вони мають бути законними“. Він не згадує слова “мусульманин”, “мусульмани” або “іслам” жодного разу під час відео, з’ясував Маартен Шенк для LeadStories.
Якщо вам потрібно перевірити цитату, ви можете знайти джерело за допомогою розширеного пошуку Google Advanced Search. Ви можете визначити час і місце проведення інтерв’ю, яке шукаєте. Іноді початкова новина видаляється з першоджерела, але поширюється через інші канали. Ви можете знайти видалені матеріали, використовуючи пошук у Google Cache, або переглянувши архів джерела за датою.
2.Подання точки зору як факту
Читаючи статтю, запитайте себе, чи є це фактом або чиєюсь точкою зору?
Деякі російські ЗМІ заявили, що Туреччина буде викинута з НАТО в листопаді 2015 року. Ukraina.ru повідомила: “Туреччина не повинна бути членом НАТО; її слід викинути з Альянсу. Про це заявив відставний генерал армії США і старший військовий аналітик Fox News Пол Валлелі“.
Насправді, як пояснює StopFake.org, відставний військовий офіцер не може говорити з позиції НАТО або його членів. Валлелі був критиком політики США і тодішнього президента США Барака Обами. Обама ж висловлювався на підтримку Туреччини.
3.Спотворення факту
У сюжеті новинного каналу Russia Today, з посиланням на рабина Михайла Капустіна, розповідається про євреїв, які втекли з Києва через антисемітизм нового українського Уряду 2014 року.
Але простий пошук показав, що він був рабином не київської синагоги, а Сімферопольської синагоги в Криму. І бігти йому довелося від нового російського уряду – після того, як він закликав захистити Україну та Крим від Росії, – з’ясував StopFake.
4.Подання повністю фейкової інформації як факту
Простий пошук може легко викрити деякі хибні звинувачення.
Один із яскравих прикладів в Україні стосувався нібито “розіп’ятого” 2014 року хлопчика в Слов’янську. Це була заява однієї жінки на російському “Першому каналі”, яка не отримала жодного підтвердження, – повідомляє Stopfake.org. Вона виявилася дружиною проросійського бойовика.
2017 року в іспаномовних медіа з’явилося багато повідомлень про так звані тренувальні табори ІДІЛ в Україні. Але розширений пошук у Google не показав жодних доказів цього, – виявив Stopfake.org.
Творці фейків також намагаються маніпулювати цитатами або навіть вигадувати їх.
Колишній віце-президент Facebook Джеф Ротшильд нібито закликав до “третьої світової війни, яка знищить 90% населення світу”. Але цитата, яка вперше з’явилася в блозі Anarchadia, не мала підстав, згідно з перевіркою факт-чекінгового сайту Snopes.com.
5.Ігнорування важливих деталей, які повністю змінюють контекст новин
Buzzfeed у березні 2017 року повідомив: прем’єр-міністр України Володимир Гройсман домовився про те, що Україна допоможе Туреччині з біженцями з Сирії.
Посилаючись на повідомлення державного інформагентства “Укрінформ”, автор Buzzfeed Блейк Адамс написав, що Україна створить три центри для біженців, і приписав цю цитату директору Центру близькосхідних досліджень Ігореві Семиволосу. Але той нічого не говорив про біженців або центри біженців, на що вказав у Facebook.
Buzzfeed також посилався на пост у Facebook Юрія Коваля, який, своєю чергою, посилався на блог “Все новости” і якогось Миколу Добринюка, який стверджував, що Україна погодилася прийняти сирійських біженців із Туреччини. Ані Коваль, ані Добринюк не мають жодних інших повідомлень в Інтернеті.
Після того, як StopFake викрив цю фейкову новину, Buzzfeed видалив її зі свого сайту.
*Уперше підручник Ольги Юркової “Шість технологій створення фейкових новин і прості інструменти для їхнього викриття” було опубліковано на ресурсному центрі Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (Global Investigative Journalism Network). Уривки з посібника публікуються на Uchoose.info із дозволу авторки та адміністрації сайту.
- Перевірте себе у квізах від Uchoose.
- Грайте у Першу політичну гру.
- Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”.
- Відкривайте нові терміни у #дваабзаци.
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
