9 принципів перевірки аргументів від Карла Саґана

Карл Саґан – це американський астроном та популяризатор науки. (Його батьки походили з України). Свій науковий світогляд Саґан будував на основі наукового скептицизму, тобто піддавав сумніву усе, що не має емпіричного доведення. Сам учений так описував свою позицію: «Скептичне мислення зводиться до конструювання та розуміння обґрунтованих аргументів і, що дуже важливо, до розпізнавання помилкових та маніпулятивних аргументів. І тут річ не в тім, чи нам подобається висновок, що випливає з обґрунтування, а у тому, чи висновок виводиться з тверджень чи початкової точки, і чи ці твердження правильні».

За рік до смерті автор опублікував книгу «Світ, повний демонів. Наука, як свічка у пітьмі». Український переклад видало КСД у 2018 році з такою анотацією:

«Ця книжка — маніфест науці. У ній Саґан підбив підсумки свого колосального наукового досвіду. Учений розбиває вщент псевдонаукові міфи. Факти, підкріплені залізними логічними аргументами, спростовують фальшиві наукові теорії, які тривалий час видавалися за серйозні дослідження. Саґан вчить читача критично мислити та не забувати про здоровий глузд. Книжка, за визначенням самого автора, є найкращим керівництвом зі зняття локшини з фальшивих наукових істин, яким він протиставляє справжні відкриття».

На думку Саґана, добрі вчені повинні мати «набір для виявлення надувних кульок», тобто фальшивих гіпотез. Йдеться про певні мисленнєві навички і техніки, що підсилюють розум і дають щеплення від фальші. Цей самий набір корисний не тільки в науці, але і для всіх здорових скептиків. Він зводиться до дев’яти пунктів:

1. За можливості шукати незалежні підтвердження «фактів».

2. Заохочувати ґрунтовне обговорення доказів компетентними прихильниками різних точок зору.

3. Врахувати, що аргументи від «авторитетів» не мають великої ваги, оскільки «авторитети» вже помилялися в минулому і зроблять це в майбутньому. Краще дотримуватися думки, що в науці немає авторитетів, а є експерти.

4. Розвивати більш ніж одну гіпотезу. Якщо щось потрібно пояснити, слід подумати про декілька способів, як це можна зробити. Також доречно залучити тести, за допомогою яких можна систематично виключити всі альтернативи. Те, що залишиться – це гіпотеза, яка пережила природний відбір серед «безлічі ймовірних». Вона має найкращі шанси виявитися правильною, якщо тільки ви не причепилися до першої ідеї, яка захопила вашу уяву.

5. Намагатися не проявляти надмірну прихильність гіпотезі тільки через те, що вона ваша. Це тільки одна зупинка в гонитві за знанням. Запитайте себе, чому вам подобається ця ідея. Чесно порівняйте її з альтернативами. Подивіться, чи можете ви знайти причини для відмови від неї. Якщо ви цього не зробите – зроблять інші.

6. Керуватися кількісними показниками. Якщо те, що ви пояснюєте, має кількісну характеристику, вам буде простіше конкурувати з іншими теоріями. Якісні і нечіткі категорії відкриті для безлічі інтерпретацій. Звичайно, у багатьох з них криється правда, але шукати кількісні характеристики – значно цікавіше випробування.

7. У ланцюжку міркування має працювати кожна ланка (включно з передумовою), а не більшість із них.

8. Бритва Оккама. Це корисне правило працює, коли ми зустрічаємо дві гіпотези, що однаково добре пояснюють одні й ті ж дані – ми завжди повинні вибирати з них простішу.

9. Завжди запитуйте себе, чи може гіпотеза виявитися сфальсифікованою? Твердження, які неможливо перевірити чи сфальсифікувати, не мають великого значення. Розглянемо грандіозну ідею, буцім наш всесвіт і все всередині нього – просто елементарна частинка, скажімо, електрон у значно більшому за розміром космосі. Але ми ніколи не зможемо отримати інформацію ззовні нашого всесвіту, тож чи зможемо ми коли-небудь підтвердити або спростувати цю ідею? Ви повинні могти перевірити свої припущення. У завзятих скептиків повинен бути шанс простежити за вашими аргументами, повторити ваші експерименти і переконатися, чи дають вони ті ж результати.


Запрошуємо читачів також ознайомитись із публікацією “Від «активних заходів» до пост-правди” та пройти вікторину “Фейк чи не фейк”. Слідкуйте за новими матеріалами від Uchoose через наші канали у FacebookTwitter та Telegram.

Журналіст

Залиште коментар

20 + ten =