[Червоний]

Фото: Людмила Зубко 

Думаєте, це фото англомовної розкладки московського магазину? Ніт. Це Париж, Grand Palais – дуже крутий мистецький майданчик. І це виставка “Rouge”. Виставка зустрічає вас чергою і плакатом, на якому написано “Art et utopie au pays des soviets” – “мистецтво і утопія країни Совєтів”. Утопія? Так сьогодні російська пропаганда хоче презентувати культурному світу режим, який тільки в Україні вбив понад 10 000 000 людей. А скільки сиділи в таборах, потерпали від цензури, боялися кожного шурхоту і погляду? А красномовний термін “Розстріляне Відродження”?

Стоп. То, певно, про це і буде виставка? Її ж робили з іноземними кураторами, не могли пропустити цю тему? Знову ніт! Зразу скажу, – виставка потужна. Аж стало шкода мізки французів, які не так адаптовані до російської пропаганди, як мої. Перший поверх – Авангард. Серед художників багато українських авангардистів, яких традиційно Росія називає “російськими”. Другий поверх – мистецтво після 1929 року (в Україні почалися “чистки” митців, і готувався Голодомор). І знаєте, що говориться про ці трагічні роки? Нелюбов влади до мистецтва модернізму і соцреалізм. Так, така ситуація була. Але ж вона привела до геноциду, а не до цензури, на яку натякають куратори. І ці Леніни-Сталіни на стінах – не мрійники, які не любили абстрактне мистецтво – це людожери і кати. Саме так працює “soft power” російської пропаганди – змінює смисли, маніпулює, ігнорує причинно-наслідкові зв’язки, підміняє культурними поняттями терор. Вам все ще soft?

📌 Читай нас також у Telegram. Підписуйся на канал.

Художниця, кураторка

Залиште коментар

10 − 1 =