Макарів Яр

Російська пропаганда стверджує, що декомунізація – це переписування історії. На прикладі багатьох перейменованих останніми роками населених пунктів видно, що все якраз навпаки. Прикордонне козацьке село Макарів Яр на Луганщині до 2016 року називалося Пархоменко – на честь прибічника Сталіна Олександра Пархоменка, який народився тут і допоміг більшовикам окупувати Україну. Його дуже любила радянська пропаганда і навіть зняла про нього фільм. Називаючи населені пункти іменами своїх прислужників, Москва стирала давнішу історію цілих регіонів.

Письмові джерела свідчать, що “по  распоряженію Коша запорожскаго, въ 1660 году здѣсь поселена была зимовникомъ часть Суходольскаго пикета”, а “около 1738 года на этой мѣстности поселился обшитованный, отставный престарѣлый запорожецъ Макаръ Безродный” (зі збереженням орфографії оригіналу зацитовано “Матеріали для  історико-статистичного опису Катеринославської єпархії: Церкви і приходи минулого ХVІІІ століття” Феодосія Макаревського, вперше видані 1880 року). Пікет, він же бекет – це військова сторожа, тогочасні прикордонники, яким на річці Сіверський Донець “наказомъ Кошеваго приказано было строго слѣдить за перелазами турецко-татарской орды и за движеніями въ средѣ Донскаго казачества”. Село розрослося і стало великим центром гончарства, у 1786 році Бахмутський  протоієрей  освятив тут першу церкву. Зараз Макарів Яр зайнятий ворогом, але після деокупації, імовірно, знову буде бекетом, який тепер стежитиме за “перелазами” і “движеніями” росіян на протилежному березі Сіверського Донця.

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

20 + 1 =