Психологічні травми війни – підхід CETA

Повномасштабна війна, яка вже триває півтора роки – це величезна кількість травмованих людей – і фізично, і психологічно. Психологічні травми люди носять у собі, вони можуть бути непомітні, але вони є, і їх багато. Існують різні підходи до терапії – як доказові, так і експериментальні. Ми поговорили з психотерапевтом Павлом Горбенком, супервізором і тренером програми СЕТА, про метод, який досліджує і практикує Центр психічного здоров’я Києво-Могилянської академії.

Що таке підхід СЕТА?

CETA – це абревіатура, яка розшифровується Common Elements Treatment Approach, тобто підхід спільних елементів. Творці цього методу – фахівці з Університету Джонса Гопкінса у США. Підхід базується на когнітивно-поведінковій психотерапії (КПТ). 

Спільність елементів полягає в тому, що метод об’єднав у собі найбільш ефективні базові техніки, які дозволяють працювати з найбільш розповсюдженими розладами: психічною травмою, депресивним розладом, тривожним розладом і зловживанням психоактивними речовинами, а також супутніми симптомами.

Унікальність цього підходу в тому, що він дозволяє за достатньо короткий термін, порівняно з іншими підходами, стабілізувати стан і знизити симптоми, тобто зробити так, щоб людина, по-перше, відчувала менше стресу, а по-друге, отримала інструменти, які вона могла б сама для себе застосовувати у майбутньому.

Творці цього підходу прагнули створити дієвий інструмент для країн у кризовій ситуації, яким бракує спеціалістів, тому у СЕТА розроблена дуже ефективна програма підготовки консультантів за порівняно короткий термін.

Метод продовжує розвиватися. Наприклад, вже на початку повномасштабного вторгнення був розроблений додатковий модуль для роботи з гострим стресом.

Існує правило, за яким не рекомендовано працювати з психічною травмою раніше, ніж через місяць із моменту, коли людина пережила травматичні події. Але протягом цього місяця вона теж потребує допомоги, і для цього розробили цей додатковий модуль.

Окрім цього, СЕТА також містить додаткові елементи, які пов’язані, наприклад, з навичками релаксації, вирішення соціальних чи побутових проблем тощо.

Програма розрахована на 8 – 12 зустрічей, хоча їх може бути менше або більше. Як правило, цього часу буває достатньо для того, щоб серйозно знизити рівень симптомів.

Що означає «зниження симптомів»?

Простими словами, йдеться про те, щоб людині полегшало, щоб вона стала відчувати менше стресу, щоб у неї з’явилось більше енергії, більше можливостей керувати своїм життям. Наприклад, якщо говорити про психічну травму, то використовується наративна травмо-експозиція, тобто у контрольований спосіб клієнт наближається до своїх спогадів про важкі травматичні обставини, яких він намагався уникати, і поступово тривога від спогадів знижується, а якість життя підвищується.

Звичайно, певні симптоми можуть повертатись, бо людина, наприклад, може знову потрапити в якісь непрості обставини, стикнутися з певними викликами, але СЕТА вчить навичкам, які можна буде застосувати. Це не означає, що людина назавжди стане щасливою і ніколи не буде реагувати на жодний стресовий тригер, але вона буде достатньо підготовлена.

Можете детальніше розповісти про наукову апробацію цих методів?

Було дослідження, яке проводилось в Україні на базі Києво-Могилянської академії спільно з університетом Джонса Гопкінса. Воно тривало понад два роки. За цей час проаналізовано біля 300 клієнтських кейсів. Була також контрольна група. Досліджувалася ефективність короткої (5 зустрічей) і повної (8-12) версій СЕТА. Я брав участь у цьому дослідженні як консультант і супервізор і можу сказати, що ми всі достатньо скептично ставились до короткострокового формату у випадку психічної травми, вважаючи, що клієнтам потрібно більше часу. Однак результати показали, що статистичної відмінності між ефективністю короткого і повного формату СЕТА не спостерігається. І протягом декількох місяців симптоми у більшості зберігалися на досить низькому рівні.

Проведене в Україні дослідження показало ефективність CETA у роботі з депресивним і тривожним розладами та з психічною травмою. У випадках зловживання психоактивними речовинами не було набрано достатньої кількості кейсів для однозначних висновків.

КПТ, що лежить в основі СЕТА, – це одна зі шкіл у психотерапії. Як би ви порівняли її з іншими?

На момент, коли я навчався СЕТА у 2016 році, я, взагалі, не працював за методикою КПТ, хоча на той момент мав достатньо великий досвід у психотерапії. Можу чесно визнати, що моє перше знайомство із СЕТА,  а через СЕТА з КПТ, було доволі непростим. Річ у тім, що СЕТА базується на чітких протоколах, певній усталеній послідовності кроків. І для тих спеціалістів, які звикли працювати інтуїтивно, прийняти сувору послідовність дій було непросто. Але з часом виявилось, що протоколи працюють, а програма дає певну свободу вибору для консультанта. Єдине, що вимагається, – це чітко розуміти, для чого існує той чи інший крок, і який у ньому сенс.

Що стосується КПТ як підходу, то перша важлива риса – це робота з думками. Ідеться про повсякденні думки і глибинні переконання. КПТ надає великий інструментарій, як з ними працювати.  Другий акцент – поведінка. КПТ намагається працювати саме з тим, що можна побачити, почути, відчути. Якщо на пальцях пояснювати, то консультант каже: от зроби перше, друге, третє і ти отримаєш результат. Саме тому КПТ якраз є найбільш доказовим методом у сучасній психотерапії, бо там багато чого можна виміряти. Цей метод рекомендує, зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я.

Програма СЕТА стартувала в Україні у 2016 році. Скільки зараз у вас консультантів, і скільки людей отримує допомогу?

Із початку впровадження СЕТА в Україні пройшли навчання понад 100 консультантів. Від 50 до 70 наразі активно працюють за цією програмою. Також в Україні є підготовлені супервізори і навіть тренери СЕТА.  За квітень-червень 2023 року консультанти провели 3627 сесій із 818 клієнтами, тобто за рік виходить біля 2,5 тисяч клієнтів. 77% звернень від жінок, бо вони традиційно легше звертаються по психологічну допомогу.

У СЕТА використовується десятибальна шкала вимірювання стресу: 10 – повне благополуччя, нуль – найбільший стрес.  Отже, середній показник оцінки психічного благополуччя серед клієнтів зріс з 3,3 балів до 8,2 балів. Це об’єктивні оцінки і вони доволі високі.

На що звернути увагу людям, які намагаються знайти собі психотерапевта? Як не натрапити на шахраїв і самозванців? 

Це дуже схоже з пошуком партнера для стосунків. Тут нема якихось стовідсоткових гарантій, але певні рекомендації, звичайно, можна надати.  По-перше, спеціалісти можуть належати до організацій, на кшталт нашої, або ж вести приватну практику.

З організаціями простіше – можна подивитися на відгуки про них та інформацію про підходи, які вони використовують. Важливо уточнити, чи має організація супервізійну підтримку. Зараз це дуже важливо, бо навантаження велике, і фахівці можуть вигорати. Наступна рекомендація – шукати методику, яка заслужила визнання, тобто є або доказовою, або, принаймні, давно практикується.

КПТ може не підійти для конкретної людини, якщо їй не подобається велика раціональність і структурованість. Є інші визнані методи, наприклад, EMDR – десенсибілізація і переробка рухами очей.  Звучить складно, але, по суті, це один із методів, який теж є науково підтвердженим і який працює саме з психічною травмою, з посттравматичним стресовим розладом. Травмофокусована КПТ і EMDR – методи першого вибору у США для роботи з травмами.

Окрім них, є ще психодинамічна терапія, психоаналіз, ґештальт-терапія. Вони давно відомі і заслужили визнання у світі, хоча офіційно не вважаються доказовими,  бо там не так легко виміряти результати.

І останній фактор – це особа терапевта. Тут багато залежить від того, наскільки ви збігаєтесь. Є люди, які обирають метод, є люди, які обирають конкретного психотерапевта. Так теж можна. Але тут треба бути уважним і давати собі певний випробувальний термін. Наприклад, я в приватній практиці пропоную клієнту запланувати перші 5 зустрічей, після яких можна оцінити, чи вдається у нас співпраця. Якщо за два місяці немає відчутного прогресу, то це або не ваш підхід або не ваш фахівець.

 

Лінк для отримання допомоги за програмою CETA   

 


*на обкладинці ілюстрація Нікіти Тітова

Журналіст

Залиште коментар

18 − fifteen =