Мовна девальвація
Мову можна сприймати цілком по-різному, її порівнювали з математичними формулами і з живими організмами. Я запропоную ще одну власну аналогію – мова як гроші. Грошима ми користуємося на щодень. У нас є певні запаси (у когось більші, у когось менші), які ми витрачаємо на різні потреби. Якщо грошей стає на ринку забагато, то вони знецінюються, і навпаки, якщо їх бракує, то цінність їхня зростає. Доволі подібно усе виглядає з мовними одиницями. Уявімо ситуацію: є стандартна емоція, і для її вираження використовується певне слово. Якщо ця ситуація рідко повторюється, то сили слова (його ринкової вартості) вистачатиме, однак якщо емоція повторюється, і слово вживається часто, то відбувається його знецінення, тобто девальвація. Спочатку для позитивної оцінки якоїсь ситуації вживається слово «добре». Після енного повторення цього слова стає замало, воно девальвується, і треба вживати щось сильніше, наприклад, «дуже добре». Потім і цього стає замало, люди починають вживати слово «круто», потім «дуже круто», «крутезно» і так далі.
Саме мовною девальвацією можна пояснити навалу англіцизмів. Були собі нормальні усталені, частовживані слова справа, тренер, дослідження, тенденція, але прийшли «дорожчі» аналоги кейс, коуч, рісерч, тренд. Найсмішніше, коли давніше запозичення замінюють новішим запозиченням, як це сталося з конторою та офісом. Мовна девальвація також присутня в канцеляриті («Ми вживаємо цілу низку заходів для покращення діяльності щодо оптимізації всього процесу») чи пустопорожніх висловах в інших сферах на кшталт «лейтмотивом усієї концепції стала філософія…» Ці приклади мовної девальвації усуває редактор, який вдається до своєрідної деномінації, тобто скорочення. Щодо девальвації через запозичення, то тут має у гру вступати нацбанк, тобто органи, що регулюють літературну норму.
Запрошуємо читачів також пограти у першу політичну гру від Uchoose.
Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
