Радянський сервіс

Найсмачніше морозиво, натуральна ковбаса і порядок – таким малює життя в СРСР російська пропаганда. Молоді люди, які не застали совка, часом ведуться на це, особливо, якщо в родині хтось зі старших ностальгує за молодістю. Але яким, насправді, було життя в “країні рад”? Щоб уникнути звинувачень в необ’єктивності, для ілюстрації радянського сервісу розкажемо про те, яким його у 1980-х описувала радянська преса. Для прикладу візьмемо київське кафе “Ляна” на Куренівці та їдальню студмістечка Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

10 квітня 1980 року про “Ляну” написали в комсомольській газеті “Молодь України”. Тут відвідувачам пропонували меню молдовської кухні, до якого входив, наприклад, салат “Ялинка”. На папері інгредієнтами “Ялинки” були картопля, консервовані огірки, зелена цибуля, сир голландський, варене яйце, майонез, зелень і спеції. Не надто вишукана страва, але і її співробітники закладу примудрялися спрощувати, заробляючи на вкрадених продуктах. Фактично вам приносили салат із картоплі, цибулі, стружок солоного огірка та сметани, замість майонезу. Коштувало це задоволення 69 копійок – зовсім недешево при середній зарплаті в УРСР 146 крб і 6 коп. станом на 1980 рік. Газета повідомляє про хамство офіціантів і обман відвідувачів, яким приносили завищені рахунки. Також вражає асортимент їдальні №12-13 студмістечка КДУ (нині КНУ). Газета “Київський університет” за 8 травня 1987 року описує меню так: “Кілька пошарпаного вигляду салатів із квашеної капусти, апетитні (як виявилося згодом, тільки на вигляд) суфле і гороховий суп”. Студенти скаржилися на зіпсовану їжу, розбавлені молочні продукти і неможливість залишити запис у книзі скарг і пропозицій. Додайте сюди тотальний дефіцит і отримаєте справжню, а не пропагандистську картинку радянської дійсності. Сучасним киянам, які звикли до сервісу, що не поступається європейському, таку дійсність уявити важко.

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

eight + 10 =