Різдвяні листівки українського мистецтва в часи опору

Уже другий рік Україна святкує Різдво і Новий рік протягом важкого і страшного повномасштабного вторгнення. І цього року, і минулого (та і, взагалі, з 2014 року) ми бачимо багато робіт українських митців, які рефлексують тему Різдва і війни. Давайте трохи надихнемося їхніми роботами і розглянемо українські різдвяні листівки і роботи українських митців, у тому числі в історичній перспективі.

Андрій Єрмоленко, різдвяна листівка, 2023 рік.

Віктор Грудаков, різдвяна листівка, 2023 рік.

Нікіта Тітов, різдвяна листівка, 2023 рік.

Катерина Лісова, різдвяна листівка, 2023 рік.

Максим Паленко, різдвяна листівка, 2023 рік.

На перший погляд, тема війни і Різдва – це кардинально різні теми, але як сьогодні, так і сто років тому митці в Україні поєднували їх і створювали унікальні композиції, об’єднані темою любові та захисту під час історичних подій. 

Сьогодні ми відкриваємо для себе листівки УПА, які звісно ж замовчувалися і заборонялися окупаційною совєтською владою. Під час Другої світової війни українська типографія перейшла у підпілля і створювалася в засекречених друкарнях УПА. Це без перебільшення можемо назвати унікальною історією різдвяної листівки, коли вона стала частиною боротьби за Незалежність. На жаль, часто ми не знаємо авторство листівок того часу, але маємо відомості, що від 1946 року Закордонне представництво Української Визвольної Ради видавали листівки в Німеччині – Мюнхені та Зальцбурзі. Цікаво, що часто на листівках митці зображали воїнів УПА на сторожі різдвяних свят або в центрі сюжетів. Сьогодні ми також бачимо на сучасних військових плакатах, що воїни ЗСУ часто вписуються в міфологічні сюжети. 

Різдвяна листівка УПА, 1947 р., Пресове Бюро ЗП УГВР; джерело: https://localhistory.org.ua/

Цього року Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України виклали в мережу унікальні різдвяні листівки та документи про відзначення Різдва в УПА. Також у цих архівах бачимо, що були рекомендації і до святкування, і до коляди в цей день у війську – про це розповідає координатор е-архіву Денис Пасічник.

Джерело: https://gazeta.ua/articles/history/

На жаль, після окупації України Радянською Росією святкування Різдва було заборонене, а колядників відловлювали по селах і переслідували. Українські традиції зберігалися за зачиненими дверима в повній секретності або в діаспорі. Але українська культура і українська традиція вижили, про що свідчить і мистецтво наших митців в екзилі, і бурхливе повернення до унікального українського колориту і тем щоразу, коли тоталітарний режим трохи послаблювався і, врешті, розвалився в 1991 році. 

Цікаво, що різдвяні листівки малював і Яків Гніздовський – відомий український графік, роботи якого («Зимовий пейзаж» і «Соняшник») колись прикрашали кабінет Джона Кеннеді в Білому домі. При цьому придбала ці роботи в майстра сама Жаклін Кеннеді. Яків Гніздовський народився в селі Пилипче Тернопільської області й став всесвітньо відомим митцем у США. Він продовжує список українських митців, які навчалися за кордоном на стипендію Андрея Шептицького (Гніздовський навчався у Варшаві та Загребі), потім він потрапляє в табір для біженців у часи Другої світової війни і опиняється в США, де прожив своє життя й зробив кар’єру. Різдвяні листівки Гніздовського намальовані в традиційних кольорах і зображають чисто українське традиційне Різдво: тут бачимо 12 страв, кутю, свічки, ікону в рушнику, ялинку і дідуха. А на іншій листівці – традиційна дерев’яна церква, яка характерна для Карпат, смерекова гілочка і образ благословляючої Богоматері з дитинкою. 

Говорячи про різдвяні листівки, які друкували українські митці в діаспорі, важливо згадати роботи Святослава Гординського. Він народився в Коломиї, в родині відомого літературознавця, навчався Святослав у Парижі в Модерній Академії Фернана Леже. Потім працював у Львові, де був редактором журналу «Мистецтво», але в кінці Другої світової війни емігрував у Мюнхен, а потім у США. Там він створив Об’єднання Митців Українців в Америці, розписав близько тридцяти храмів у дванадцяти країнах світу (зокрема він написав ікони і створив мозаїки для Собору Святої Софії в Римі), а також написав книги про творчість Шевченка, Архипенка та інших українських митців. Після здобуття Україною Незалежності приїхав в Україну і заповів свої роботи Національному музею у Львові. Ми можемо надихнутися декількома його різдвяними листівками, які видані у Львові та Лондоні. Тут видно і традиційно-обрядові прояви Різдва, і патріотично-визвольні сюжети. 

Різдвяна листівка «Із світлом зірки, на Святий вечір», художник Святослав Гординський (видавництво «Союзний базар», Львів); джерело: https://photo-lviv.in.ua/

Святослав Гординський, «Христос родився!» (Три козаки) (видавництво «Український книгар», Лондон); джерело: https://photo-lviv.in.ua/

Святослав Гординський, «Христос родився!» (Троє партизан) (видавництво «Український книгар», Лондон); джерело: https://photo-lviv.in.ua/

Про обряди Різдва малював на своїх листівках Юліан Крайківський, випускник Віденської академії мистецтв і воїн УГА.  Його картки зі сценами з українського побуту були популярні в Канаді в 1960-х рр. Найбільш відомі «Святвечірній дідух» та «Вселенная веселися» (середина 1970-х рр.), а також «Козаки України з колядою». Ці зображення збереглися в колекції Калини Гузар, родички Любомира Гузара, яка ціле життя прожила у Франції.

Юліан Крайківський, «Вселенная веселися»; джерело: https://prolviv.com/

Юліан Крайківський, «Застеляйте столи та все килимами»; джерело: https://prolviv.com/

Тему Різдва розглядали у своїх творах і майстри 60-х років, хоча ці теми були все ще небезпечними. Наприклад, такі великі митці, як Алла Горська, Віктор Зарецький, Георгій Якутович. І хоч часто доводилося показувати цю тему метафорично або як у випадку з Якутовичем, як ілюстрацію до книги («Тіні забутих предків»), але видно, що це було важливим моментом ідентифікації і точно було формою протесту.

Георгій Якутович, «Під Різдво. Іван та Палагна на молитві», ілюстрація до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», 1965, дереворит, 14х10, колекція Сергія Якутовича (Київ); джерело: https://yagallery.com/

 

Віктор Зарецький, «Коляда», 1987 рік; джерело: https://gallery101.com.ua

Українське мистецтво завжди було частиною опору українців. Багато митців і тоді, і зараз і служать, і волонтерять, і допомагають в боротьбі за Незалежність. Різдвяні листівки, які малювали сто років тому і зараз – це насправді дуже цікавий культурний феномен та історичний артефакт водночас. Це прояв того, що українська культура може моментально інтегруватися у важкі історичні процеси, і що вона не сприймає навіть міфологічні історії, як щось стале і таке, що не може бути вплетено в сучасну історію. 

 


*На обкладинці графіка Якова Гніздовського.

Художниця, кураторка

Залиште коментар

18 − 11 =