Під київський «Книжковий арсенал» видавці традиційно готують багато новинок на всі смаки: художня література, нонфікшн, дитяча література – ілюстрована і не дуже. На щастя, український ринок не той, що був років десять тому, відповідно про всі новинки в одній оглядовій статті не напишеш. Оскільки наш ресурс прагне розвивати критичне мислення, то ми вирішили сконцентруватися саме на нонфікшні і підібрали сімку видань, що варті уваги і ознайомлення.  

Серед новинок від українських авторів привертає увагу книга Тараса Лютого «Пригоди філософських ідей західного світу» («Темпора»). Ця книга – своєрідний компендіум західної філософії – від її витоків і до постмодерної множинної сучасності. Якщо ви не маєте бажання п’ять років вчитися на філософському, але хочете скласти у голові цілісну картину розвитку філософії, то ця книга для вас. Тарас Лютий – серйозний академічний філософ, тому у точності формулювань та узагальнень сумніватися не доведеться. Автор вибрав вдалу перспективу – філософські ідеї, – які дозволяють пояснити суть процесу, не вдаючись у деталі. 

Від філософії перейдемо до мистецтва. Видавництво ArtHuss продовжує знайомити українського читача з якісним популярним західним мистецтвознавчим нонфікшном. Цього разу це книга Роберта Шора «Благай, кради і позичай». В анотації обіцяють, що ця книга дасть відповіді на такі питання: «Невже в мистецтві досі можна створити щось оригінальне? Чи справді найвидатніші митці минулих епох безсоромно копіювали одне одного? В який момент копія перетворюється на самостійне мистецьке висловлювання? Коли підробка стає оригіналом, і що каже про всі ці тонкі матерії закон?»

Видавництво «Комора» підготувало на «Книжквоий Арсенал» книгу уже знаного у нас балканського автора Мілєнка Єрґовича. Український читач мав змогу ознайомитися з його романами, оповіданнями та спогадами. Цього разу – це публіцистика про боснійську війну, написана впродовж 1993 – 1995 рр. Балканські війни суттєво відрізняються від нашої, однак чужий досвід вартий ознайомлення.  

«Основи» підготували український переклад книги про європейську валюту «Євро та боротьба ідей» професорів Прінстонського університету Маркуса Бруннермаєра та  Гарольда Джеймса і французького банкіра Жан-П’єра Ландо. Книга цікава для тих, хто прагне розібратися у європейській економічній системі, її викликах, клопотах та перспективах. Автори цієї книжки твердять, що ключова проблема із євро полягає у філософських відмінностях між країнами-засновницями єврозони, зокрема, Німеччиною та Францією. В книжці показано, як можна примирити ці несумісні відмінні підходи, щоб забезпечити виживання Європи.

Серед новинок «Нашого Формату» привертає увагу праця гарвардського доктора когнітивістики Стівена Пінкера «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу». Зрада та всепропальство – це не тільки наша фішка. Аналоги неважко знайти по всьому світу. Саме це і не сподобалося Стівенові Пінкеру, який вирішив аргументовано довести, що раціоналізм і просвітництво – це, насправді, правильний напрямок, і ми живемо у найкращі часи, якщо тверезо проаналізувати історію. 

Ось що про книгу каже Білл Ґейтс: «Це не просто найкраща робота Стівена Пінкера, це одна із найсильніших книжок, які я коли-небудь читав».

Якщо вам забракне раціоналізму Пінкера, то «Наш Формат» має ще одну новинку – від еволюційного біолога Річірда Докінза «Наука для душі. Нотатки раціоналіста». У 44 есе автор пояснює цінність наукового мислення й раціоналізму. Він торкається таких тем, як псевдонаука, релігія, заперечення кліматичних змін і водночас віддає належне складності та дивовижності світу природи.

Ну, і завершимо нашу сімку поживи для мозку книгою про сам мозок від видавництва «Віват»: Дін Бернетт «Наш дивовижний мозок». Бернетт – невролог, тому він знається на роботі мозку. В анотації обіцяють дати відповіді на такі питання: «Чому ми вступаємо в полеміку з людьми, які знають менше за нас? Чому можемо, зустрівшись зі знайомою людиною, не згадати її імені? Чи правда, що стрес може суттєво підвищити нашу продуктивність? Якими є причини наших страхів, та який зв’язок існує між забобонами й теоріями змов? У чому причини комплексів та фобій? Чому людям подобається бути нажаханими?  Коли мозок дає збій?»