Ціна життя за комунізму

Як і СРСР, Росія виправдовує агресивну імперську зовнішню політику… боротьбою з імперіалізмом. Радянський Союз витрачав шалені гроші на заколоти і війни по всьому світу, щоб поширити свій вплив. Народам Азії, Африки, Латинської Америки нібито допомагали звільнитися від “гніту імперіалістів”. Насправді ж, встановлювали криваві комуністичні режими, методи і практики яких мало чим відрізнялися від часів рабовласництва. По-іншому бути не могло, бо Союз скрізь створював “соціалістичні”, “народні”, “демократичні” республіки за своєю подобою. Життя в клоні СРСР означало зневагу до людської гідності, відсутність свободи і рабську працю.

Маркером ставлення до людини в “соціалістичному таборі” стала Чорнобильська катастрофа. Окрім радянських громадян, іноземці з комуністичних країн, які тоді перебували в Києві, – теж не цікавили ані московський уряд, ані власний. На відміну від західних держав, численні “соціалістичні” не евакуювали своїх людей. Ба’ більше, їх залучили до дармової роботи і цинічно використали в пропаганді. 6 червня 1986 року газета Київського університету опублікувала листи іноземних студентів, які в дуже схожих формувалюваннях критикували “антирадянську пропаганду” Заходу, повідомляли про “добровільну” безоплатну роботу на користь постраждалих, запевняючи, що в Києві цілком безпечно. “Минуло вже більше місяця від дня аварії. А ми, студенти університету, не вмерли, ніхто з нас не захворів, щодня ходимо на навчання”, – писав Раймондо де Карвало з Демократичної Республіки Сан-Томе і Принсіпі.  

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

five × five =