Українська мова в 2020 році
Нещодавно рух добровольців “Простір свободи” за сприяння Уповноваженого із захисту державної мови опублікував аналітичний огляд про стан української мови в Україні, проаналізувавши її використання у всіх ключових сферах.
Цей огляд цікавий, передовсім, тому, що в нас відбувається поступова імплементація мовного законодавства, зокрема, Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
16 січня 2020 року набула чинності стаття 32, за якою мовою реклами в Україні є державна мова, а також стаття 22, що регулює застосування державної мови у сфері науки. У травні 2020 року почали діяти статті, які регламентують діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. 16 липня 2020 року набула чинності стаття 33, що визначає застосування української мови в системі охорони здоров’я.
Цього року також ухвалено Закон “Про повну загальну середню освіту”. 1 вересня 2020 року завершився перехідний період на українську мову навчання учнів середніх шкіл, які розпочали навчання іншими мовами (до 1 вересня 2018 року) – загалом близько 200 тисяч осіб.
Цей перехід не стосувався школярів, які навчаються мовами ЄС чи кримськотатарською (оскільки для них перехідний період триває до 1 вересня 2023 року). Вони будуть зобов’язані вивчати шкільну програму не менше як на 20% українською у 5 класі із щорічним збільшенням обсягу (до не менше 40% у 9 класі).
У огляді подається інформація про вживання української, зібрана провідними статистичними компаніями за останній рік: Центром “Соціальний моніторинг”, Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, КМІС, Фондом Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва і Центром Разумкова.
Найновіші дані про мову
За найновішими даними українську рідною вважають 73,4% (за переписом 2001 р. цей показник був – 67,5%); російську – 22%, важко відповісти – 2,9%, інші – 1,7%.
Українська рідна для 96% на Заході, 88,7% у Центрі, 43,8% на Півдні та 44,3% на Сході.
48-53% громадян спілкуються вдома українською мовою, 26-29% – російською, обома мовами – 15-25%.
У публічному просторі (на роботі/навчанні) українську використовують 57,2% українців; 16,2% послуговуються українською і російською однаковою мірою; російською на роботі користуються 24,1%.
Як бачимо, особи які вважають українську рідною, усе ще не завжди нею спілкуються, однак у публічному просторі українська стає більш присутньою, ніж удома. В обох контекстах значний відсоток займають білінгви.
При цьому ставлення до державного статусу мов в Україні доволі однорідне: 79% українців переконані, що всі громадяни повинні володіти державною українською мовою.
Бл. 70% вважають, що українська має залишатися єдиною державною, а російська вільно вживатися у приватній сфері. Статус російської як офіційної в окремих регіонах України підтримують 15%, а як другої державної – 12%.
На Півдні за єдину державну українську виступає 51%, за російську як офіційну в певних регіонах – 27%, як другу державну – 14%. На Сході 31% прагне статусу другої державної для російської, (42% – за єдину державну, 24% – за регіональний статус).
Отже, прагнення офіційної двомовності зараз не знаходить великої підтримки навіть у регіонах, де багато російськомовних.
38% українців вже відчули вплив закону про мову за рік його дії (найбільше на Сході – 43%). Хоча важко сказати, чи це не вплив політичної проросійської пропаганди, яка з часу ухвалення закону активно його критикує.
77% Українців підтримують українізацію шкіл
77% українців підтримують українізацію шкіл, в тому числі 65% – на Сході.
79% українців вважають, що принаймні половина наповнення українських ЗМІ має бути українською мовою (на Сході – 66%). Мовні квоти на телебаченні підтримують у цілому 65% українців.
За даними Міністерства освіти й науки, навчання українською мовою в навчальному році 2020/21 ведеться в 13 611 школах (94%, зростання за рік на 4%). Російською навчається майже 3,2% школярів (рік тому – 6,9%), іншими мовами (переважно, румунською та угорською), як і минулого року – близько 0,9%.
Найбільше шкіл українізовано в Одеській, Дніпропетровській, Луганській і Донецькій областях. Однак частка російськомовних шкіл в Луганській області – 9,2%, Запорізькій – 13,5% і Харківській – 21%.
Звісно, офіційний статус українськомовної школи – це тільки перший крок, важливо, щоб весь навчальний процес відбувався українською (без тихих переходів на російську).
За даними Книжкової палати, у 2020 році відбувся різкий обвал книговидання. Станом на 26 жовтня 2020, порівняно з аналогічним періодом 2019 року, кількість виданих книжок скоротилась на 35%, а тираж упав більш ніж на 68%. При цьому частка книг українською мовою за кількістю назв зросла на 3%, але частка тиражу впала на 4,4%. Тут, передовсім, суттєвий вплив відіграла коронакриза, що вдарила по попиту на книги.
Кількість періодичних видань українською загалом зменшилася більш ніж на третину, а загальний тираж газет та журналів впав більш ніж удвічі. При цьому частка тиражу українськомовних журналів становила лише 32,7%, а газет – 36,8% (російськомовні – 61,5% і 40,3%). Отже, у цій сфері російська усе ще впевнено домінує.
Понад три роки в Україні діють квоти, згідно з якими 75% ефіру на загальнонаціональних телеканалах має бути україномовним. Ці норми сумлінно виконують і перевиконують державні телеканали (центральні і регіональні), натомість значно популярніші комерційні гіганти аж ніяк.
За даними моніторингу “Простору свободи” (кінець жовтня 2020 р.) частка української в телеефірі 6 найрейтинговіших каналів – 40,9%, українська в поєднанні з російською – 13%, а 46% – російська. Найгірша ситуація на каналі “Інтер” (укр. мова 12,5%, укр. мова у поєднанні з рос. – 25%, рос. – 62,5%).
Моніторинг телеефіру
“Простір свободи” вів моніторинг телеефіру протягом останніх років, тому висновки щодо динаміки такі:
“Істотний прорив нами було спостережено лише в 2018 році – тоді частка програм українською мовою сягнула рекордних 64%, а частка російської – впала до рекордних 7%. У 2019 році ситуація повернулася до звичного (як для останнього десятка років) балансу, але українська мова все-таки переважала (39% української проти 27% російської). У 2020 році російська впевнено випередила українську й досягнула за тривалістю майже половини спостережуваних годин (46%)”.
У сфері обслуговування українська продовжує наростати:
“У 88% закладів є меню українською (зростання на 13%). У 58% закладів харчування (торік 51%, в 2018 році – 56%) адміністратори, офіціанти чи бармени від самого початку розпочинали розмову українською мовою з клієнтами, які зверталися до них українською. Помітно зріс показник переходів на українську (тобто початок розмови російською й згодом підлаштування під мову клієнта). Цього року було зафіксовано майже 19% подібних випадків, що може свідчити про більшу мовну гнучкість персоналу, порівняно з попередніми роками (торік було 8%). Таким чином, у 77% закладів (три чверті) персонал спілкувався з клієнтом українською мовою (або одразу, або в процесі розмови). Це найвищий показник за весь час спостереження”.
До речі, з 16 січня 2021 року набуває чинності норма закону про державну мову, за якою обслуговування має відбуватися державною мовою.
Усі перераховані параметри свідчать про повільний, але впевнений дрейф реукраїнізації – збільшення кількості людей, що вважають українську своєю рідною, українізація шкіл, впевнені позиції української як єдиної державної, – проте у сфері масмедіа (друкована преса і телебачення), досі зберігається ігнорування української. По сфері книговидання найсильніше вдарила пандемія коронавірусу. Сподіваємося, у 2021 році позитивні тенденції збережуться, а негативні зміняться у кращий бік.
- Перевірте себе у квізах від Uchoose.
- Грайте у першу політичну гру від Uchoose.
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
