Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 10: Як удосконалити критичне мислення

Привіт! Це Нестор, ваш четвертий неказковий брат, і я радий вітати вас на завершальному уроці нашого курсу. Говорити будемо про критичне мислення. Це дуже важливий скіл, бо саме завдяки ньому можна вижити в інформаційному світі. Критичне мислення допоможе відрізнити фейк від факту, викрити конспірологію та популізм, не піддаватися на маніпуляції та інформаційні атаки, вести ефективну дискусію з опонентами і переконувати їх.

 

Що таке критичне мислення?

Якщо максимально просто, то критичне мислення – це вміння аналізувати інформацію та дані, що постійно вдосконалюється. Тобто майстер критичного мислення думає не тільки про саму інформацію, але про те, як він її аналізує і як покращити цей аналіз.

Вміння думати, як і кожне інше вміння, буває різним – від базового початкового до супер-професійного. І критичне мислення – це той підхід, що дозволяє прокачати цю навичку.

Ідеться не тільки про прийняття або неприйняття чужих узагальнень, а радше про здатність самотужки аналізувати інформацію і дійти до власних висновків, беручи до уваги всі можливі викривлення свого мислення та зовнішніх факторів.

 

Як повинно виглядати якісне мислення?

 

За Річардом Полом та Ліндою Елдер критичне мислення повинно:

– порушувати важливі питання, вказувати на важливі проблеми, формулювати їх чітко і точно;

– збирати і обробляти необхідну інформацію, оперувати абстрактними ідеями й ефективно їх інтерпретувати;

– доходити до обґрунтованих висновків і рішень, випробовувати їх доречними критеріями та стандартами;

– діяти відкрито, оперуючи альтернативними підходами, застосовуючи за необхідності їхні припущення та практичні висновки;

– ефективно комунікувати з іншими, вирішувати складні проблеми.

 

Пол та Елдер виділили такі стандарти якісного мислення: 

– ясність (розгортання думки, ілюстрації, наведення прикладів);

– точність (перевірка думки, доведення її правдивості, випробування її);

– чіткість (можливість деталізувати, додати чіткості визначень);

– актуальність (дотичність до проблеми, питання, ситуації);

– глибина (фактори, що ускладнюють питання, складнощі);

– ширина (розширення перспективи, інші точки зору, інші інтерпретації);

– логіка (загальна доцільність аргументів, виведення висновків із доказів);

– значення (важливість питання та фактів);

– чесність (доцільність мислення з урахуванням контексту, мета відповідає ситуації).

 

Як цього досягти?

Американська філософська асоціація якось зібрала викладачів критичного мислення, і вони разом розробили методику викладання цієї дисципліни. Педагоги звернули увагу на такі ключові етапи процесу мислення, кожен з яких потребує тренування та вдосконалення.

Інтерпретація: вміння сприймати та описувати широкий спектр досвідів, ситуацій, даних, подій, поглядів, правил, процедур і критеріїв; формулювати категорії та схеми; бачити функції, наміри, мотиви, цінності, погляди, контекстуальні та конвенційні значення слів, ідей, концептів, тверджень, поведінки, малюнків, знаків, символів.

Аналіз: ідентифікувати логічні зв’язки (очевидні та приховані) між твердженнями, питаннями, концептами, описами; аналіз ідей та аргументів (чи вони доречні та доказові, чи не суперечать один одному і т. д.).

Оцінка: оцінити вірогідність тверджень, інших висловлювань та описів, що стосуються сприйняття людини, досвіду, ситуації, судження, поглядів чи думки; оцінити силу логічних зв’язків (очевидних та прихованих) між твердженнями, описами, питаннями та іншими формами репрезентації.

Висновок: ідентифікувати елементи, необхідні для виведення обґрунтованого висновку; сформувати припущення та гіпотези; взяти до уваги відповідну інформацію, вивести підсумування даних, тверджень, принципів, доказів, суджень, поглядів, думок, концептів, описів, питань, проаналізувати альтернативні варіанти, підсумувати.

Пояснення: сформулювати результати аргументації; обґрунтувати аргументацію з точки зору доказів, концептів, методів, критеріїв і контексту, на який вона спирається; підсумувати аргументацію у формі чітких тверджень.

Саморегуляція: проаналізувати власне мислення і аргументацію; оцінити, наскільки мислення потерпає від браку знань, стереотипів, упереджень, емоцій та інших факторів, що впливають на об’єктивність та раціональність; оцінити власні мотиви, цінності, ставлення та зацікавлення, виправити недоліки у власному мисленні.

 

Перепони критичного мислення

Робота над критичним мисленням не така вже і легка, вдосконалюватися потрібно все життя. Ось основні перепони, з якими ви будете боротися:

– Пасивне прийняття думок інших (без власного аналізу).

– Упередження (власні та групові, тобто упередження, що панують у соціумі).

– Емоції (затьмарюють факти).

– Надмірні узагальнення та спрощення.

– Неувага до джерел інформації (їхньої надійності, підтвердження інформації в інших джерелах).

– Теорія не відповідає практиці.

 

Критичне мислення – це як шлях самурая. Досягти абсолютної безпомильності в мисленні неможливо, але прагнути її і працювати над нею потрібно. Саме критичне мислення дозволило мені перестати вірити у казочки і стати Котигорошком інформаційного світу. Вам також допоможе.

Щиро ваш

Нестор!

Квіз до уроку 10: Сам собі Котигорошко! Як удосконалити критичне мислення

 

---

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА:

• Критичне мислення та його механізм
• Етапи розвитку критичного мислення
• 35 стратегій критичного мислення
• Дух критичного мислення
• 6 навичок критичного мислення
• Бар’єри критичного мислення
• 10 запитань критичного мислення
• Моделі мислення і мисленнєві навички

---

• Перевірте себе у квізах від Uchoose.
• Грайте у Першу політичну гру.
• Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”.
• Відкривайте нові терміни у #дваабзаци.
• Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі. 
• Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.