Моделі мислення і мисленнєві навички

У теорії мислення доволі часто трапляються різні деталізовані моделі та класифікації рівнів, типів, аспектів та елементів цього процесу. Це свідчить про те, що мислення доволі складне та багаторівневе. Розглянемо три різні моделі.

Концентричну модель розробили в Північній Ірландії в рамках програми ACTS II (Activating Children’s Thinking Skills in Sustainable Thinking Classrooms). У ній по колу розміщено такі аспекти мислення.

  1. Пошук значення (обробка, упорядкування, сортування, групування, класифікація, аналіз, визначення елементів, виділення збігів і відмінностей, виокремлення схем та взаємозв’язків, порівняння та зіставлення).
  2. Креативне мислення (генерування, розробка та поєднання ідей та можливостей, формулювання власної точки зору, зіставлення різних перспектив).
  3. Рішення проблем (визначення і прояснення ситуацій, генерування альтернативних рішень, виокремлення та застосування стратегій. Оцінка та перевірка наслідків).
  4. Ухвалення рішень (визначення важливості рішення, генерування альтернатив, передбачення ймовірних наслідків, зваження за і проти, оцінка рішень).
  5. Критичне мислення (передбачення, формулювання гіпотез і висновків, обґрунтування, відокремлення фактів від думок, врахування стереотипності, надійності та доказовості, порівняння причин і наслідків).

Ці п’ять аспектів рівновіддалені від центру кола – метамислення, тобто мислення про сам процес мислення, його аналіз моніторинг та оцінка.

Концентрична модель вказує на те, що можна поступово та паралельно розробляти окремі аспекти мислення, використовуючи центральний інструмент – метамислення.

Друга модель – будинкоподібна. Її розробив Артур Коста на базі вірша Олівера Вендела Голмса. У ній мислення показано як будинок із трьома поверхами.

Перший – це збір (визначення, допасовування, спостереження, вибір, ідентифікація, перерахунок, цитування).

Другий – обробка (аналіз, категоризація, порівняння, пояснення, аналогії, схематизація, синтез).

Третій – застосування (оцінка, прогноз, гіпотеза, уява, передбачення, судження, узагальнення).

Над третім поверхом іноді домальовують горище (креативність, критичне мислення, міжкультурна комунікація, комп’ютерна грамотність).

Ця модель вказує на градацію рівнів мислення. Другий поверх – неможливий без першого, а третій – без двох нижніх. Так само горище неможливо побудувати на першому або другому поверсі.

Ось, власне, вірш Голмса, який надихнув на створення цієї моделі:

Триповерховий інтелект

Існують одноповерхові інтелекти, двоповерхові інтелекти та триповерхові інтелекти з мансардними вікнами.

Усі збирачі фактів, які не мають на меті нічого, крім фактів, – одноповерхові.

Двоповерхові особи порівнюють, міркують, узагальнюють, використовуючи працю збирачів фактів, як власну.

Триповерхові люди ідеалізують, уявляють, передбачають – їх осяює зверху, крізь мансардні вікна.

У сучасній американській освіті навчають мислення за семиступеневою моделлю, дещо складнішою за дві попередні, розрахованою на старший вік. У ній кожен наступний рівень – це новий комплекс навичок.

  1. Критичне мислення (аналіз, оцінка, рішення проблем).
  2. Креативне мислення (генерування ідей, асоціювання, формування гіпотез).
  3. Комплексне мислення (висвітлення, інтерпретація, визначення).
  4. Вичерпне мислення (розуміння, узагальнення, порівняння).
  5. Мислення співпраці (пояснення, розвиток, вирішення).
  6. Комунікативне мислення (обґрунтування, пов’язування, презентація).
  7. Когнітивне передання мислення (синтез, застосування).

Усі три моделі розглядають мислення як складний та багаторівневий процес. Механістичний принцип доволі ефективний в освіті: працюючи з найбільш проблемними аспектами мислення, можна швидше добитися позитивного результату.


Журналіст

Залиште коментар

3 × 4 =