Вулиця Старицької-Черняхівської

Ще зовсім недавно в Україні було місто Кіровоград і тисячі вулиць, названих іменем злочинця Кірова. Цей чоловік заганяв у совок Кавказ, розстрілював демонстрації робітників і відповідальний за Голодомор. Ось, що Кіров писав у газеті “Правда” напередодні ухвалення постанови Раднаркому “Об охране имущества государственных предприятий” (закон про 5 колосків): “…если человек уличен в воровстве колхозного или кооперативного добра, так его надо судить вплоть до высшей меры наказания. И если уж смягчать наказание, так не менее как на 10 лет лишения свободы”. 

У 2018 у Святошинському районі Києва вулицю Кіровську, нарешті, перейменували на вулицю Старицької-Черняхівської. Донька Михайла Старицького і племінниця Миколи Лисенка Людмила, Старицька-Черняхівська – це найкраща подруга Лесі Українки, яку письменниця ніжно називала “Людя” і присвятила їй вірш “Товаришці на спомин”, де є такі пророчі рядки:

Народ наш, мов дитя сліпеє зроду, 

Ніколи світа-сонця не видав, 

За ворогів іде в огонь і в воду, 

Катам своїх поводарів оддав…

І, справді, на початку минулого століття українці не спромоглися відстояти власну державу, багато хто повірив більшовикам і допоміг їм встановити окупаційну владу. В Україні з’явилися вулиці катам нашого народу, а Старицьку-Черняхівську, яка була членкинею Української центральної ради, працювала в урядах Української Держави за Скоропадського й УНР за Директорії, репресували у 1941 році. Імовірно, вона померла у “телячому” потязі, дорогою до тюрми… 

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

5 × two =