Ні, німці поки обходяться без «Зе команди», проте своя «Зелена партія» у них все ж є. «Зелені»  ̶  це політична партія, заснована у 1980 році у місті Карслруе. Тоді об`єднатися захотіли громадські активісти, які виступали проти атомної енергетики, проти забруднення довкілля та за гендерну рівність. Але так партію «зачинали»; у 1993 році почався другий етап: після об`єднання Німеччини об`єднались і західнонімецькі «Зелені» та східнонімецький «Союз 90» (створений у 1991 році представниками громадських ініціатив. Такий союз почав поступово набувати політичної ваги: з ним навіть вступили в коаліцію соціал-демократи. Коли соціал-демократ Шредер сформував перший в історії Німеччини червоно-зелений федеральний уряд (1998 рік), то стали практикуватися навіть «чорно-зелені» коаліції.

Зараз «Зелена партія» є другою за популярністю серед виборців Німеччини. 2018 став найуспішнішим роком для них  ̶  рейтинг не поступався консерваторам, а серед виборців-жінок навіть вийшов на перше місце. «Екологи» лідирують в партійному рейтингу: політики навіть жартують, що якби зараз відбулися вибори в Берліні, то берлінську «червону» мерію довелося би перефарбовувати у зелений. «Зелена партія» завоювала довіру публіки після аварії на Фукусімі, хоч як іронічно це звучить. Саме вона підштовхнула федерального канцлера Анґелу Меркель до перегляду свого ставлення до ядерної енергетики. Так Німеччина почала поступово відмовлятися від неї, а це вже одна із вимог партії. Згодом реальністю стала і застава на пластикові пляшки, і строгі природоохоронні норми. Так чи інакше, але через те, що сьогодні по всьому світу популярний eco-friendly рух, ідеологія «зелених» просто вписується у мейнстрім. Багато в чому «екологи» подібні з консерваторами: і одні, й другі вважають сім’ю найвищою цінністю суспільства, яка має бути під захистом держави. Крім цього, вони ще й є лібералами у питаннях моралі і прихильниками соціальної ринкової економіки. Недавно саме «зелені» виступили за підвищення мінімальної зарплати і запровадження гарантованого державного забезпечення для всіх. Навіть тих, хто не бажає працювати. До речі, наш «зелений» президент недавно здійснив офіційний візит в Німеччину, щоб поговорити з «Зеленими/Союзом 90». Там вони обговорювали Крим, повернення наших полонених, санкції проти Росії, розвиток альтернативної енергетики і таке інше. Може, такі дискусії і матимуть сенс, але до того часу, поки президент говоритиме представнику Держекоінспекції: «та ладно, Чорне море і так брудне»  ̶  то навряд.