Біти боротьби
Молодіжні середовища по-різному реагують на війну. Хтось, як футбольні ультраси, влилися в осердя спротиву ще у 2014 році, хтось намагався зберігати нейтралітет і носити білі пальта з написом «я поза політикою». Стереотипно до цієї другої категорії належало середовище електронної музики, але спільнота «Модуль» із Дніпра показала, що це доволі хибне узагальнення.
Андеґраунд у прямому сенсі
Метро в Дніпрі не дуже популярний вид транспорту, передусім, тому, що єдина його гілка веде з вокзалу у промзону, а не в центр. Чимось воно нагадує київське метро двадцятирічної давності – мінімум реклами, написи «не притулятися» на дверях поїздів намальовані трафаретом, нема мобільного інтернету, вхід за пластиковими жетонами. Але в умовах відносної близькості до східного і південного фронтів дніпровське метро має суттєвий плюс – воно достатньо глибоко під землею.
Саме тут, на станції «Вокзальна», спільнота «Модуль» вирішила організувати фестиваль електронної музики Dnipropop Under Ground, і це був повноцінний музичний івент з якісним лайнапом, звуком і візуальним супроводом, але від довоєнного фестивалю він таки відрізнявся.
По-перше, виступи виконавців розпочалися о третій пополудню і завершилися о десятій вечора через комендантську годину. Мірками цієї переважно вечірньо-нічної субкультури – це екзотичний час.
По-друге, на станції метро, не продавали алкоголь, тому публіка розігрівалася помітно довше.
І найголовніше, вхід на фестиваль – донат на ЗСУ, а між виступами виконавців ведучий влаштовував аукціони з продажу гільз 155 калібру, уламків «Шахедів» та автографа Залужного.
Історія «Модуля»
Дніпро не має слави «музичного міста», але років десять тому тут почала формуватися спільнота, що полюбляє альтернативну та електронну музику. Спочатку були тематичні вечірки у різних закладах під брендом Abstract Beats, а у 2016 році відкрився арт-хаб «Модуль», де постійно проводилися концерти. З’явилася також ціла плеяда електронних музикантів, і у 2020 році «Модуль» відкрив власний лейбл звукозапису під назвою Dnipropop, що видав 14 цифрових релізів і один вініловий.
Співзасновник «Модуля» Євген Гончаров так охарактеризував цінності спільноти:
«Ми ніколи не були аполітичними, весь час включалися у різні процеси громадянського суспільства, брали участь у різноманітних акціях протесту, тому, коли почалося повномасштабна війна, ми не могли залишитися осторонь».
Євген Гончаров
До вторгнення на запрошення «Модуля» до Дніпра приїжджали також антикремлівські росіяни, зокрема гурт Short Paris, але після 24 лютого модулівці зрозуміли, що будь-який діалог із росіянами не має сенсу, тому всі контакти обрубали і закликали європейських друзів бойкотувати росіян.
Із 20 членів команди половина пішла на фронт, а половина зайнялася активним волонтерством, зокрема, щоб закрити бойові потреби своїх друзів.
«Модуль» зібрав кошти на 10 пікапів, 130 рацій, 130 шоломів, машину швидкої, ремонт вантажівки КРАЗ, 20 дронів та 4 антидронові рушниці.
Збір коштів став значно активнішим у квітні 2022 року, коли влада Дніпра дозволила проводити культурні події. «Модуль» відразу використав цей інструмент, щоб збирати на допомогу своїм побратимам.
«Ми провели 20 концертів «Комендантський джаз», – згадує Євген, – а також ді-джей сети у різних кафешках. Окрім того, організували цілу серію івентів, зокрема фестиваль для релокованих бізнесів «Чекін». Потім був Dnipropop tour на 7 міст, під час якого вдалося зібрати 126 000 грн».
Протягом довгого часу Євген Гончаров виношував ідею фестивалю на станції метро. Найскладніше було домовитися з владою міста, але тут допомогли інші волонтери – Благодійний фонд сприяння 25 Січеславській бригаді – так організували фестиваль Dnipropop Under Ground, усі прибутки з якого пішли на Січеславську бригаду та бійців-модулівців.
Позивний «Модуль»
На станції метро «Вокзальна» відбувається звичне неквапливе життя. Традиційно мала кількість пасажирів приходить чекати на свої поїзди, але в центрі станції вирує фестиваль: зібралося кілька сотень слухачів, а сцена з яскравим освітленням видає електронні біти.
Я поспілкувався з Віктором Кучинським, головою Благодійного фонду сприяння 25-ій Січеславській бригаді. Саме ця організація у 2021 році посприяла, щоб бригада називалася саме Січеславською, а не Дніпропетровською; довгий час це був просто гурт небайдужих дніпрян, який офіційно оформився в організацію нецілий рік тому.
Віктор Кучинський
Пану Віктору за 50, він явно не фанат електронної музики, але справляє враження цілком відкритої людини, готової до експериментів. Він зазначає, що локація дніпровського метро найбільш безпечна для масових подій у теперішніх обставинах.
Завітав на подію також співробітник «Модуля», який мобілізувався в один із підрозділів ЗСУ і зараз носить позивний Модуль.
Позивний Модуль
«Я влився у тусовку з 2020 році, коли вона намагалася знаходити способи вижити під час пандемії. Спочатку просто допомагав на волонтерських засадах, а потім став барменом. Також я дуже великий фанат електронної музики, іноді навіть грав у «Модулі». Коли почалося вторгнення, відразу мобілізувався».
Більшість модулівців пішли у місцеву ТРО, а боєць із позивним Модуль, якого в самому «Модулі» знають за прізвиськом Туборг, мав військовий досвід, тож мобілізувався у підрозділ, де проходив строкову службу. Коли в нього виникла потреба в допомозі, він звернувся до друзів із цивільного життя:
«Нас перекинули якраз під Бахмут, нам були потрібні турнікети, буржуйки, тепловізор, я кинув клич у «Модуль», і нам швидко допомогли».
Туборгу, тобто Модулю, вдалося відвідати фестиваль під час короткої відпустки. Я запитав, які в нього плани після війни:
«Записати альбом з друзями і грати в «Модулі». На першому фестивалі Dnipropop після війни ми обов’язково маємо виступити…»
Не прикриватися прапором
Організувати фестиваль на станції метро було непросто. Обладнання доводилося заносити вночі. На аренду якісної апаратури пішло 45 тис. гривень, зате звук і візуальні ефекти були на належному рівні.
Лайнап складали Warнякання Антона Сліпакова, Ship her Son, Kurs Valut та інші. Виконавці виступили без гонорарів, оскільки подія благодійна. За квитки і під час аукціонів зібрали 220 тис. гривень. Таким чином «Модулю» вдалося вбити двох зайців: провести якісний і, головне, безпечний музичний івент у місті, що не так далеко від фронтів, і зібрати суму, якої вистачить на кілька дронів.
Євген Гончаров зазначає, що після повномасштабного вторгнення атмосфера на івентах «Модуля» більш мінорна:
«У музиці менше веселощів і танцювальності, більше стимулів до дій, з’явилися додаткові сенси».
У лайнапі Dnipropop Under Ground це було найбільш відчутно у виступі проєкту Warнякання. Антон Сліпаков під електронну музику начитував реп про воєнні реалії сучасної України. Начитував на станції метро, під час повітряної тривоги і жорстоких боїв на фронтах, що додавало максимального занурення.
Я вирішив вдати із себе відірваного від контексту західного журналіста і запитати Євгена Гончарова, чому він займається волонтерством.
«Це очевидно, – відповів Євген. – Держава не справляється зі своїми функціями, треба підставляти плече. Я розумію, наскільки важливо допомагати військовим, цивільним і тваринам. Це те, що відрізняє нас від русні».
Євген каже, що в українській музичній сцені є і такі, що втекли за кордон, виступають там, прикриваючись українським прапором, але не донатять, не висловлюють свою позицію і не закликають допомагати Україні. Такий підхід йому незрозумілий.
«Ті, хто залишилися, ще більше згуртувалася. Модулівська авдиторія, попри фінансові труднощі, все одно знаходить можливість донатити».
Рєпін 2.0
Робота Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» пов’язана з Дніпром, оскільки тут писалися до неї етюди, а історичним консультантом і прототипом писаря став Дмитро Яворницький. Діяльність «Модуля» – це своєрідне переосмислення цього архетипного сюжету. Україну намагаються знищити, а молодь все одно влаштовує концерти, водночас збираючи кошти на опір. Електронні біти безтурботного довоєнного дозвілля перетворилися на біти боротьби, але без пафосу, а з легкою, однак рішучою, рєпінською посмішкою.
Читайте інші репортажі про стійкість українців, які живуть і відновлюють свою країну в непрості часи – не опускають рук перед труднощами, а, навпаки, активно діють і отримують посттравматичне зростання, у рубриці «ВІДЧУВАТИ»:
ЧЕРНІГІВ: ВІДБУДУВАТИ З ПОПЕЛУ
